Інфекційні хвороби становлять серйозну загрозу для здоров’я населення, оскільки можуть спричиняти тяжкі ускладнення, інвалідність, а в окремих випадках — призводити до летальних наслідків. Більшість таких хвороб передається від інфікованої особи до здорової, здебільшого повітряно-крапельним шляхом.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), імунізація — це процес, під час якого людина набуває імунітет або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, найчастіше шляхом введення вакцини.
До інфекцій, яким можна запобігти шляхом вакцинації, належать: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна, пневмококова, менінгококова та ротавірусна інфекції, вітряна віспа, гепатит А, папіломавірусна інфекція та інші.
Вакцини стимулюють імунну систему до формування захисту від збудника хвороби, запобігаючи інфікуванню або тяжкому перебігу та розвитку ускладнень. Діти, які не отримали рекомендованих щеплень, мають значно вищий ризик захворіти, особливо за умов зниження рівня імунізації в суспільстві.
Доведені досягнення вакцинації:
- щороку вакцинація рятує близько 2,5 млн дитячих життів;
- людство повністю ліквідувало натуральну віспу;
- захворюваність на поліомієліт знижено на 99%, і хвороба перебуває на межі повного знищення;
- суттєво зменшено рівень захворюваності на дифтерію, кашлюк, правець, краснуху, менінгіти та рак печінки;
- глобальна смертність від кору скоротилася на 75%;
- смертність від правця новонароджених зменшено більш ніж у 13 разів.
Колективний імунітет
Для запобігання спалахам інфекцій необхідне охоплення щепленнями не менше ніж 95% населення. Зниження цього показника створює умови для поширення інфекцій.
Календар профілактичних щеплень в Україні
В Україні вакцинація проводиться відповідно до Національного календаря щеплень, затвердженого наказом МОЗ України № 551 від 11.08.2014 та змінами, внесеними подальшими нормативними актами. Обов’язковими залишаються щеплення проти:
- гепатиту B;
- туберкульозу;
- поліомієліту;
- дифтерії, кашлюка, правця;
- кору, епідемічного паротиту, краснухи;
- гемофільної інфекції.
Вакцинація розпочинається з першої доби життя дитини: у пологовому будинку вводиться вакцина проти гепатиту B, а на 3–5 добу — проти туберкульозу.
Далі щеплення проводять за затвердженим графіком у 2, 4, 6, 12, 18 місяців, а також у віці 6, 14, 16 років та надалі — кожні 10 років (ревакцинація проти дифтерії та правця).