Білолуцька громада вже кілька років працює в умовах тимчасової окупації території та релокації. Її діяльність сьогодні – це поєднання беззаперечної підтримки фронту з комплексною турботою про своїх людей та плануванням майбутнього відновлення.
Про пріоритети та системні рішення на 2026 рік розповідає начальник Білолуцької селищної військової адміністрації Олександр Козич.
– Олександре Михайловичу, на яких напрямах буде зосереджена робота громади у 2026 році?
– Основний вектор залишається незмінним: підтримка армії та наших людей. У 2025 році ми довели, що можемо працювати ефективно і системно навіть на відстані. Тепер ми рухаємось від ситуативної допомоги до створення стійких можливостей.
Нашими пріоритетами є всебічна підтримка Збройних Сил, комплексний супровід переселенців та ветеранів, а також інвестиції в освіту та здоров’я дітей – майбутнє нашої громади.
– Підтримка Сил оборони: як на практиці реалізується це завдання?
– У 2025 році ми спрямували на потреби оборони та соціальну підтримку військових понад 31 мільйон гривень. Це не лише фінансові дотації, а й цілеспрямована допомога: від забезпечення наших підрозділів автошинами, баками для води та маскувальними сітками до регулярних гуманітарних відправок, як от каністри для пального чи ліки в зимовий період.
– Яку увагу приділятимуть соціальним ініціативам, особливо турботі про дітей?
– Ми розглядаємо дітей як найцінніший ресурс і основу майбутнього відновлення. У 2025 році ми виплатили на підтримку дітей та соціально вразливих категорій понад 397 тисяч гривень, що включало матеріальну допомогу, забезпечення технікою для навчання та компенсації за лікування.
Окремим пріоритетом є оздоровлення. Ми не просто організовуємо відпочинок, а створюємо програми з корисним дозвіллям, психологічною підтримкою та соціалізацією. У 2025 році 20 дітей оздоровили в Україні, а чотирьом дітям загиблих Героїв ми забезпечили відпочинок у Латвії.
У 2026 році плануємо розширити ці можливості, залучаючи партнерів.
– Наскільки важливою для громади є міжмуніципальна та міжнародна співпраця у 2026 році?
– В умовах війни партнерство – це джерело сили. У 2025 році ми уклали 12 меморандумів про співпрацю, зокрема в межах проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади», що дозволяє об’єднувати ресурси, обмінюватися досвідом та ефективніше закривати потреби наших людей. У 2026 році будемо розширювати цю мережу.
Крім того, ми активно працюємо над освітніми партнерствами. Наприклад, готується угода з Бельцьким державним університетом у Молдові, яка відкриє для наших випускників можливості безоплатного навчання за кордоном.
– Чи працюють інституції громади, такі як ЦНАП, для забезпечення життєдіяльності?
– Звісно, Центр надання адміністративних послуг залишається важливим «вікном» до громади. У 2025 році було надано 339 послуг, найбільш затребуваними з яких стали видача витягів з реєстрів громади та ветеранів.
Ми також надали майже 500 консультацій, зокрема щодо отримання статусу ветеранів та реєстрації збитків від війни. Фахівці працюють у координаційних центрах у Києві та Черкасах, щоб послуги були доступними для всіх наших мешканців.
– Освіта для громад – стратегічний ресурс: розкажіть, на чому робите основний акцент?
– Попри всі виклики, у нас продовжують працювати два заклади. Ми свідомо зберігаємо педагогічний колектив і учнівський контингент, щоб одразу після деокупації відновити повноцінний навчальний процес.
Ми також беремо участь у національному проєкті з профорієнтації та розвиваємо партнерства з закладами вищої освіти.
– Яким ви бачите головний результат цієї системної роботи?
– Головне – це збереження громади як єдиної, дієвої спільноти. Коли люди, розкидані по всій Україні, відчувають, що їхня «мала батьківщина» продовжує про них піклуватися, працювати на їхній захист і будувати основу для повернення – це формує незламність.
Ми не просто виживаємо в умовах релокації. Ми готуємо фундамент для відновлення рідної Білолуцької громади після нашої спільної Перемоги.
