Коли у 2018 році Владислава Білоус поїхала з Кремінної до Києва на навчання, вона не могла уявити, наскільки швидко доведеться дорослішати. Тоді попереду були студентські роки, професійні пошуки та перші кроки в журналістиці.
Проте повномасштабна війна змінила її життя. Евакуація рідних, турбота про молодшу сестру та бабусю стали випробуванням, яке водночас дало поштовх до професійного зростання, – йдеться в матеріалі IREX.
Сьогодні Владислава – копірайтерка та SMM-спеціалістка з понад шістьма роками досвіду. У її професійному портфоліо – співпраця з українськими та міжнародними медіа, державними проєктами, бізнесом і комунікаційними командами, які працюють над просуванням України у світі.
Серед проєктів – робота з United24 Media, NV, ТСН, «Українськими Новинами», створення контент-стратегій, сценаріїв, рекламних кампаній та інформаційних продуктів.
Попри успішну кар'єру в комунікаціях, для дівчини з Кремінної важливо не лише розвиватися професійно, а й створювати нові можливості для людей, які через війну були змушені починати життя заново.
Та головний проєкт, над яким вона працює сьогодні, – власна креативна агенція.
ВІЙНА ПРИСКОРИЛА ДОРОСЛІШАННЯ
До початку повномасштабного вторгнення Владислава часто поверталася з Києва до Кремінної, де жили її мама, бабуся та молодша сестра. Після російського наступу звичне життя обірвалося.
«Коли почалась повномасштабна війна, я була в Києві. Мені довелося вивозити родину з Кремінної. Так склалося, що я стала опікункою своєї молодшої сестри і доглядала за бабусею. Як би це гірко не звучало, але повномасштабне вторгнення змусило мене швидше стати на ноги й пройти цей етап входження в доросле життя», – згадує Владислава.
Нові обставини вимагали швидких рішень. Паралельно з роботою та турботою про рідних вона продовжувала розвиватися професійно. У травні 2024 року зареєструвала підприємницьку діяльність. Спочатку це було необхідною умовою для співпраці з міжнародними партнерами, але згодом кількість замовлень почала зростати.
До основної роботи додалися нові SMM-проєкти, консультації, співпраця з українцями за кордоном та бізнесами. З часом стало очевидно: обсяг запитів уже виходить за межі можливостей однієї людини.
Так народилася ідея створити креативну агенцію, яка надаватиме комплексні маркетингові послуги – від текстів і дизайну до відеовиробництва та рекламного просування.
БІЗНЕС-ПЛАН ЯК КАРТА МАЙБУТНЬОГО
Попри готовність розвивати власну справу, подання заявки на державний грант Владислава відкладала кілька місяців.
«У мене в списку справ задача «податися на грант» висіла три або чотири місяці. Мені не вистачало не поштовху, а провідництва. В інтернеті багато інформації, є вебінари, є агенції. Але мені було важливо, щоб зі мною говорили саме про мій кейс, мій бюджет і мою ідею», – розповідає вона.
Саме тому Владислава долучилася до програми індивідуальної менторської підтримки для ВПО «Власна справа PRO», яку реалізують IREX та EasyBusiness у межах програми «Єднання заради дії».
Разом із менторкою вона пройшла весь шлях підготовки бізнес-плану – від формулювання ідеї до фінансових розрахунків. Робота допомогла не лише підготувати заявку на грант, а й по-новому подивитися на майбутній бізнес.
Під час обговорень Владислава чітко визначила ключову перевагу своєї майбутньої агенції – комплексний підхід до роботи з клієнтами.
«Клієнту не треба окремо шукати копірайтера, оператора, монтажера чи таргетолога. Ми можемо закривати весь маркетинг в одному місці», – пояснює вона.
Не менш важливою стала допомога у фінансовому плануванні.
«Я не бухгалтер і не фінансист. Самостійно я б точно не врахувала всі нюанси: витрати на техніку, оренду, зарплати, податки для майбутніх працівників. Сама б я це не зробила», – говорить Владислава.
За її словами, бізнес-план став не просто документом для подання на грант, а практичним інструментом для розвитку власної справи.
«КРОВ МОЛОДА» – ПРОСТІР ДЛЯ НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Майбутня агенція матиме назву «Кров молода». За словами Владислави, вона символізує нову енергію, сучасну українську креативну індустрію та людей, які готові вчитися й розвиватися.
У разі отримання грантової підтримки кошти планують спрямувати на створення власної студії у Києві, закупівлю обладнання для фото- та відеозйомки, придбання техніки, облаштування робочого простору та формування команди.
Студія дозволить створювати подкасти, інтерв'ю, рекламні ролики, відео для соціальних мереж та інший сучасний контент для бізнесу й громадських ініціатив. Також простір планують надавати в оренду блогерам, експертам і невеликим компаніям.
У перший рік роботи Владислава розраховує створити два нові робочі місця, а згодом розширити команду та працювати не лише на українському, а й на міжнародному ринку.
Особливу увагу вона хоче приділяти підтримці переселенців.
«Мені це болить. Я бачу людей, які були підприємцями, мали власний бізнес, а після переїзду змушені починати все з нуля. Тому, якщо буде можливість, я передусім думатиму про переселенців», – говорить вона.
ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ
За історією про бізнес і нові можливості стоїть особиста історія втрати, пам'яті та незламного зв'язку з рідною землею.
Владислава з теплотою згадує свою бабусю, яка багато в чому сформувала її світогляд. Саме вона прищепила любов до української культури, навчала віршів Тараса Шевченка, водила онучок на заняття музикою, танцями та народним співом.
У 2024 році бабусі не стало. Сьогодні її прах спочиває у колумбарії Байкового кладовища в Києві.
Однак у Владислави є мрія, яка виходить далеко за межі бізнес-планів і професійних амбіцій. Після деокупації Луганщини вона хоче повернути бабусю додому – до Кремінної, де та мріяла бути похованою.
Ця мрія залишається для неї символом того, що навіть після втрати дому люди продовжують зберігати зв'язок зі своєю землею та вірити в повернення.