Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
(Ліна Костенко)
У ніч на 26 квітня 1986 року світ змінився назавжди.
На Чорнобильській АЕС сталася одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства.
Що сталося тієї ночі?
25 квітня на четвертому енергоблоці планували експеримент — перевірити, чи зможе турбогенератор забезпечити електроживлення у разі його втрати. Попри відхилення від умов випробування, його не зупинили.
01:23 26 квітня розпочався експеримент.
Ситуація швидко вийшла з-під контролю.
01:25 пролунали два вибухи — реактор було повністю зруйновано.
Спалахнуло понад 30 осередків пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.
На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників.
Під завалами загинув Валерій Ходемчук. Від опромінення помер Володимир Шашенок. Багато інших отримали смертельні дози радіації…
Уже наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті (так званої 10- кілометрової зони).
У повідомленні КГБ вказується, що станом на 8:00 годину 28 квітня рівень радіації на 3-му і 4-му енергоблоках становив 1000–2600 мікрорентген на секунду, а на окремих ділянках міста – 30–160. У цьому місці на документі Володимир Щербицький зробив свою, тепер вже відому, примітку – “Що це позначає?”. Це промовисто свідчить про те, що навіть найвищі посадові особи до кінця не усвідомлювали небезпеки.
До ліквідації наслідків залучили сотні тисяч людей: військових, рятувальників, медиків. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Багато з них заплатили за це власним здоров’ям і життям.
Пожежники прибували “з голими руками”, без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме пожежники зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух.
Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі.
Майже 8,5 мільйонів людей зазнали впливу радіації.
Чорнобиль — це не лише трагедія. Це історія мужності, самопожертви й неймовірної сили людей.
Пам’ятаємо кожного, хто став на захист життя.