Для Рубіжанської громади 2025 рік став черговим роком життя в умовах релокації. Війна змінила звичний порядок речей, але не скасувала потреби дітей у навчанні, підтримці та відчутті стабільності. Освіта в цій реальності виконувала значно ширшу роль, залишаючись простором опори для дітей, батьків і всієї громади.
Про те, як працювали освітяни Рубіжанської громади, які виклики довелося долати та що вдалося зберегти, розповідає керівник Управління освіти Рубіжанської міської військової адміністрації Олена Дмитрівна Дзюбан.
– Яким для освітян громади був 2025 рік?
– Це був складний і водночас показовий рік. Станом на 1 вересня у громаді збережено мережу з чотирьох закладів загальної середньої освіти, які охоплюють навчальним процесом 1449 дітей.
Упродовж року ключовим завданням було не лише зберегти саму систему, а й забезпечити її безперервність, щоб дитина не втрачала зв’язок з освітою і дорослими, які поруч.
– Освіта сьогодні – це не лише навчання. На що робився основний акцент у виховній та психологічній роботі?
– Ми чітко усвідомлювали, що діти зростають у складному емоційному контексті. Тому основний акцент було зроблено на формуванні навичок безпечної поведінки, зниженні емоційної напруги та розвитку стійкості.
Практичні психологи працювали з дітьми індивідуально й у різних форматах занять, допомагаючи їм не лише впоратися з переживаннями, а й навчитися їх озвучувати. Для багатьох дітей освітній простір ставав місцем, де можна бути почутим і прийнятим без страху осуду.
Для нас принциповим було зберегти безпечний психологічний простір у щоденній взаємодії між дітьми та педагогами. Ця робота не завжди помітна ззовні, але саме вона формує відчуття внутрішньої опори й довіри, без яких неможливий розвиток.
– Акція «16 днів проти насильства» стала однією з помітних подій року. Чому вона була важливою?
– Тому що тема безпеки й особистих меж сьогодні надзвичайно актуальна. У рамках акції проведено понад 75 заходів – від тематичних зустрічей до практичних обговорень. До роботи долучалися медики, представники ювенальної поліції, фахівці з безпекових питань. Відкриття акції відбулося за участі Ліцею міста Рубіжного в межах інформаційно-консультаційного заходу «Коло безпеки».
Такі формати допомагають дітям не лише краще розуміти ризикові ситуації, а й усвідомлювати, до кого можна звернутися по підтримку.
– Наскільки суттєвою була робота з педагогами у цій тематиці?
– Вона є визначальною. Для педагогів дошкільних закладів проведено окремий захід, присвячений запобіганню насильству. Освітяни говорили про ознаки ризикових ситуацій, про відповідальність дорослих і про довіру як основу взаємодії з дитиною.
У нинішніх умовах педагог часто стає першою людиною, яка може помітити проблему і допомогти вчасно відреагувати.
– У 2025 році громада також працювала в межах Національної стратегії безбар’єрності. Що це означало на практиці?
– Передусім – зміну підходів і щоденну роботу з цінностями. Ідея безбар’єрності, яка на загальнонаціональному рівні послідовно розвивається за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської, для освітньої сфери має особливе значення. Саме тут формується ставлення до відмінностей, поваги та взаємної підтримки.
Протягом року в громаді проводилися виховні й позакласні заходи, а під час Національного тижня безбар’єрності – інтерактивні освітні формати та обговорення. Це робота, яка не зводиться до окремих подій, а поступово змінює культуру взаємодії між дітьми, педагогами та родинами.
– Окреме місце у виховній роботі займають зустрічі з ветеранами та волонтерами.
– Їхній внесок справді важко переоцінити. Упродовж року за їхньої участі проведено близько 30 заходів. Це не лекції й не формальні виступи, а живі розмови про відповідальність, вибір і гідність, які діти сприймають особливо уважно.
У таких зустрічах формується розуміння особистої причетності до подій у країні та поступово складається усвідомлена громадянська позиція.
– Які результати роботи Інклюзивно-ресурсного центру громади?
– Інклюзивно-ресурсний центр працював системно й послідовно, зосереджуючись на потребах кожної дитини. Упродовж року підтримку отримали 570 дітей, для яких ключовими залишалися увага, сталість і фаховий супровід. Проведено 48 комплексних оцінок розвитку та 499 корекційно-розвиткових занять.
За сухими статистичними показниками стоять конкретні історії дітей і родин, які потребували допомоги та розуміння. Значна частина роботи була спрямована також на батьків і педагогів – індивідуальні консультації, зустрічі, професійний супровід.
У підсумку такий фаховий супровід дає дитині відчуття опори в складних життєвих обставинах і допомагає не залишатися наодинці зі своїми труднощами.
– Головний підсумок року, на вашу думку?
– Найголовніше – ми зберегли систему і команду. Освіта Рубіжанської громади продовжує виконувати свою роль в умовах воєнного часу, зосереджуючись на потребах дитини, її безпеці та розвитку.
Саме це дозволяє громаді вистояти й рухатися далі, не втрачаючи орієнтирів.