Сьогодні ми розпочинаємо серію публікацій за підсумками річного Звіту Головного управління Національної поліції в Луганській області. У першому матеріалі – про головне: як луганські поліцейські несли службу на передовій, ризикували життям заради порятунку інших та платили найвищу ціну за спокій у тилу.
ВІД ДОНЕЧЧИНИ ДО ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ: ГЕОГРАФІЯ СЛУЖБИ
Для поліцейських Луганщини 2025 рік став роком справжньої бойової роботи. Оскільки рідна область залишається під тимчасовою окупацією, особовий склад Головного управління Національної поліції в Луганській області ніс службу там, де ситуація вимагала найбільшої присутності сил правопорядку, – у складі зведених загонів на території Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей.
Це була не просто патрульна робота в класичному розумінні, а щоденне виконання завдань в умовах, наближених до бойових: з блокпостами, контрдиверсійними заходами, евакуацією поранених та постійним ризиком для життя.
До липня 2025 року зведений загін луганських поліцейських працював на території Донецької області, де основний акцент робився на фільтраційних заходах, перевірці транспорту та документуванні правопорушень. Результати цієї роботи красномовно свідчать про її напруженість: загалом було перевірено понад 7000 осіб та майже 5000 транспортних засобів.
Наслідком таких перевірок стало вилучення справжнього арсеналу, який за будь-яких інших обставин міг би бути використаний диверсійними групами або криміналітетом. Йдеться про два автомати, ручний протитанковий гранатомет, 45 гранат та 13 мін, майже 300 патронів і близько трьох кілограмів вибухової речовини.
Крім того, на блокпостах було виявлено 61 особу, яка перебувала в розшуку, і серед них не лише кримінальні злочинці, а й пів сотні військовослужбовців, які самовільно залишили частини, та шестеро ухилянтів від мобілізації.
ТАМ, ДЕ НАЙВАЖЧЕ: ХРОНІКА ОПЕРАТИВНОЇ РОБОТИ
Найгарячішим напрямком для луганських правоохоронців став Куп'янський район Харківської області, де поліцейські не лише забезпечували роботу блокпостів, а й виконували функції груп швидкого реагування, брали участь у контрдиверсійних заходах та допомагали черговим частинам місцевих територіальних підрозділів.
Масштаби виконаної роботи вражають: опрацьовано майже 7000 повідомлень громадян, проведено понад 122 тисячі перевірок осіб за базами даних. В умовах, коли лінія фронту проходить за кілометри, кожен такий огляд може коштувати життя, однак саме завдяки такій ретельності вдалося виявити понад 130 розшукуваних осіб, переважна більшість з яких – військовослужбовці, що самовільно залишили місця служби.
Із травня 2025 року луганські поліцейські розгорнули роботу в Павлоградському, Синельниківському та Нікопольському районах Дніпропетровської області, яка постійно потерпає від ворожих обстрілів. Тому завдання поліції тут полягало не лише в підтриманні правопорядку, а й у допомозі цивільному населенню. Загалом було перевірено понад 41 тисячу осіб та понад 26 тисяч транспортних засобів, виявлено майже 1100 розшукуваних осіб.
Окремо варто відзначити, що поліцейські долучилися до охорони правопорядку в самому Дніпрі: у першому кварталі 168 правоохоронців патрулювали місто у вихідні дні, а у квітні 420 поліцейських виходили на нічне патрулювання, аби убезпечити містян у разі можливих атак на енергетичну інфраструктуру.
ГЕРОЇЗМ ЯК ЩОДЕННА НОРМА
За сухими зведеннями статистики завжди стоять людські долі та вчинки, які заслуговують на окрему розповідь. Ось лише кілька епізодів із буднів луганських поліцейських, що яскраво ілюструють їхню щоденну самовідданість.
У червні 2025 року на Харківщині працівники карного розшуку стали свідками жахливої події: ворожий дрон скинув боєприпас просто під ноги мешканцю села Вільхуватка, внаслідок чого чоловік отримав важкі поранення обох ніг. Поліцейські не розгубилися – вони негайно надали потерпілому домедичну допомогу та доправили його до найближчої лікарні, фактично врятувавши йому життя.
У березні на території Луганщини, в селі Кіндрашівка, боєприпас впав просто біля гуманітарного штабу, і працівник вибухотехнічної служби, оцінивши ситуацію, перш за все організував евакуацію цивільних, і лише після того, як люди опинилися в безпеці, разом з колегами знешкодив небезпечну знахідку.
У Куп'янську, коли FPV-дрон розірвався за кілька метрів від блокпоста, поліцейський, який ніс там службу, попри отримане поранення, перш за все надав допомогу пораненим військовим і організував їх термінову доставку до медичного закладу.
А на Дніпропетровщині, в селі Покровське, група швидкого реагування, незважаючи на активність ворожих безпілотників, ризикуючи власним життям, витягла з підвалу напівзруйнованої будівлі 66-річного чоловіка, який був виснажений і потребував негайної допомоги, та доправила його до лікарні.
ЦІНА МИРУ І ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ
На жаль, війна не щадить нікого, і 2025 рік не став винятком для луганської поліції. Один працівник загинув внаслідок обстрілу на Дніпропетровщині, ще десятеро поліцейських отримали поранення – шестеро на Харківщині, один на Донеччині та троє на Дніпропетровщині.
Це не просто цифри статистики, це наш біль і наша пам'ять про людей, які стояли на варті закону та безпеки, наближаючи день, коли зможуть повернутися на рідну Луганщину.
Попри труднощі, робота зведених загонів триває і в 2026 році. Вже цього року російська керована авіабомба вдарила по блокпосту поблизу Куп'янська, і знову луганські поліцейські, які отримали поранення, перш за все думали про інших – надавали допомогу військовим та організовували евакуацію.
Поліцейські Луганщини доводять своєю щоденною працею: навіть втративши можливість працювати безпосередньо на території рідної області, вони не втратили головного – честі, професійного обов'язку та готовності захищати Україну там, де це найбільш необхідно.
У наступних публікаціях ми розповімо про те, як слідчі документують воєнні злочини, викривають колаборантів та розшукують безвісти зниклих, а також про соціальний фронт роботи поліції – турботу про дітей, підтримку ветеранів та допомогу внутрішньо переміщеним особам.
