Заступниця голови Луганської обласної державної адміністрації Катерина Безгинська долучилася до засідання Міжвідомчої робочої групи з питань протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією росії проти України, та надання допомоги постраждалим.
Під час засідання представники державних органів, міжнародних організацій та громадянського суспільства обговорили подальше вдосконалення системи реагування на сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), захист постраждалих та притягнення винних до відповідальності.
Окрему увагу приділили міжвідомчій координації та обміну інформацією, документуванню і міжнародній верифікації фактів СНПК, збереженню доказів, реагуванню на випадки сексуального насильства щодо дітей, а також реалізації законодавства у сфері захисту постраждалих і механізмів репарацій.
Україна за роки війни суттєво посилила державну систему протидії таким злочинам. Створено законодавчу основу для захисту постраждалих, розбудовано відповідні механізми державного реагування та мережу установ і організацій, які надають необхідну допомогу. Водночас удосконалюються підходи до виявлення та документування злочинів, збереження доказів і забезпечення доступу постраждалих до підтримки, захисту та правосуддя.
Для Луганщини ця робота має особливе значення. Саме Луганська та Донецька області одними з перших зіткнулися з проявами сексуального насильства, пов’язаного з війною, ще у 2014 році. Досвід області став частиною загальноукраїнського досвіду протидії таким злочинам і сьогодні враховується під час формування та вдосконалення державної політики.
Важливою складовою засідання стало обговорення ролі постраждалих у формуванні відповідних рішень. Учасникам представили регламент роботи Консультативної платформи постраждалих від СНПК, покликаної забезпечити врахування їхнього голосу та практичних потреб під час розроблення державних механізмів підтримки.
Український досвід у цій сфері сьогодні має важливе значення і для міжнародної спільноти. Попри повномасштабну війну, держава продовжує розвивати механізми реагування, документувати воєнні злочини, посилювати інституційну спроможність та створювати підґрунтя для майбутнього правосуддя і відновлення справедливості.
Робота у цьому напрямі триває, щоб кожен злочин був належно задокументований, винні притягнуті до відповідальності, а постраждалі отримали необхідний захист, підтримку та доступ до правосуддя.
