Пані Наталю, ми часто чуємо, що підтримка військових і ветеранів традиційно є одним із ключових напрямів для громади. Але що це означає на практиці?
- Для нас це не абстрактна політика, а конкретні люди — наші Захисники, їхні родини, діти. У 2025 році ми надали підтримку 45 військовослужбовцям і ветеранам Шульгинської громади. Загальна сума допомоги склала понад 675 тисяч гривень. Це була фінансова й консультаційна підтримка, допомога родинам, турбота про дітей.
У 2026 році ми цю програму не лише зберігаємо, а й підсилюємо. У бюджеті громади передбачено 710 тисяч гривень на підтримку військовослужбовців і членів їхніх сімей. Йдеться про реальну допомогу: у складних життєвих ситуаціях, у питаннях адаптації, у підтримці дітей наших захисників, зокрема через традиційні новорічні подарунки.
Для нас принциповим є одне: люди, які стали на захист України, мають відчувати, що громада поруч не словами, а справами.
- Крім ветеранів, громада системно підтримує і своїх мешканців, які опинилися у складних життєвих обставинах. Як це працює?
- Війна показала, як швидко життєві обставини можуть змінитися. Саме тому підтримка мешканців громади — це функція, яку ми виконуємо постійно. Ми маємо реагувати швидко і без зайвої бюрократії, щоб люди не залишалися наодинці зі своїми проблемами.
У 2025 році соціальну матеріальну допомогу отримали 29 мешканців Шульгинської громади. Це були різні життєві ситуації: лікування, побутові потреби, підтримка родин з дітьми, осіб з інвалідністю. Загальна сума допомоги склала 125 тисяч гривень.
У 2026 році ми збільшуємо цей ресурс — у бюджеті передбачено 325 тисяч гривень. Для нас важливо, щоб допомога була адресною і справді доходила до тих, хто її потребує саме зараз.
- Освіта залишається одним із фундаментів громади навіть у релокації. Які акценти тут?
- Освіта для громади — це базовий напрям, який забезпечує стабільність, безперервність навчального процесу та зв’язок із дітьми й родинами незалежно від місця перебування. У 2025/2026 навчальному році Шульгинський ліцей працює у форматі педагогічного патронажу. Освітній процес охоплює 293 учнів, з якими працюють 20 педагогів.
Ми багато уваги приділяємо не лише знанням, а й вихованню. Проєкт «Дякую тобі, Герою» став важливою частиною навчального процесу — до нього долучилися 58 Захисників нашої громади. Це живі зустрічі, розмови, приклади сили й відповідальності.
Окремо хочу відзначити міжрегіональну співпрацю. Разом із Нововолинським ліцеєм №1 та за підтримки U-LEAD ми реалізували екологічний проєкт «Green Roots». Створений еко-коворкінг з вирощування мікрогріну став простором спілкування дітей зі сходу і заходу України і це для нас дуже символічно.
- У 2025 році громада досягла важливої перемоги у сфері культури. Що для вас означає внесення традиції Шульгинки до Національного переліку НКС?
- Це був дуже емоційний і важливий момент для всієї громади. У червні 2025 року традицію святкування храмового свята — Трійці у селі Шульгинка — було внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Це означає, що культура тимчасово окупованих територій Луганщини не зникла і не мовчить. Під час заходу в Києві ми зібрали понад 500 внутрішньо переміщених осіб з Луганщини. Люди побачили і відчули: наша традиція жива, вона об’єднує й дає відчуття дому навіть у вимушеній релокації.
- Яким буде продовження культурної роботи у 2026 році?
- У 2026 році ми хочемо, щоб ця традиція жила й розвивалася. Плануємо створення методичного посібника або відеофільму про традиції Шульгинки, а також проведення онлайн-марафону «Шульгинка єднає» до Зелених свят для наших земляків по всьому світу.
Також продовжимо експедиційну роботу — будемо шукати й фіксувати інші елементи живої спадщини громади серед мешканців та ВПО.
Паралельно плануємо спільні культурні заходи у містах компактного проживання переселенців з Луганщини.
- Молодь часто називають рушієм відновлення. Як громада працює з молоддю?
- Ми справді віримо в молодь. У 2025 році разом із Молодіжною радою реалізували проєкт «Молодь + ОМС = Синергія» в межах програми ПРООН «InEvolve» за підтримки уряду Данії. Це була робота над баченням майбутнього громади й Луганщини загалом.
У 2026 році ми переходимо від ідей до дій: впроваджуємо напрацьовані ініціативи, запускаємо «Школу лідера» для активної молоді, шукаємо нових міжнародних партнерів для створення молодіжного хабу — цифрового або фізичного у релокації.
Окремий напрям — підготовка молодіжних проєктів відбудови конкретних об’єктів громади для презентації на міжнародних майданчиках. Це про відповідальність і про віру в повернення.
- Який головний підхід громади у 2026 році?
- Головний підхід — це системність, партнерство і орієнтація на потреби людей. Без ілюзій, але з чітким планом і відповідальністю за кожне рішення. Для нас важливо, щоб люди бачили: громада діє, підтримує і не зникає з їхнього життя.
