17 серпня Кабінет Міністрів України схвалив Програму своєї діяльності. Наступний етап – розгляд і схвалення документа Верховною Радою України.
Для територіальних громад, органів місцевого самоврядування та внутрішньо переміщених осіб Програма може стати важливою дорожньою картою на найближчі роки. У документі йдеться не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури, а про поступову зміну самої моделі регіональної політики – від фрагментарної підтримки окремих територій і категорій населення до єдиної територіально орієнтованої політики розвитку та відновлення за принципами політики згуртованості ЄС.
Що стоїть за новою моделлю регіонального розвитку
Окремий блок Програми присвячений Міністерству у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Його ключова програмна ціль – розвиток територіальних громад і територій на засадах згуртованості.
Фактично йдеться про перехід до моделі, у якій територія, її потреби та потенціал розвитку мають визначати характер державної підтримки.
Програма передбачає п’ять основних напрямів:
згуртований розвиток територій;
довгострокові рішення для ВПО;
багаторівневе врядування;
формування якісного життєвого простору;
міжнародне партнерство.
Особливе значення матиме запровадження політики згуртованості ЄС. Саме вона має стати одним із фундаментів майбутньої системи регіонального розвитку України.
Прифронтові території отримають окремий підхід
Одним із конкретних завдань на 2026 рік визначено запровадження пріоритетного пакета підтримки для прифронтових територій як окремого функціонального типу територій.
Це важлива зміна підходу. Прифронтові громади фактично мають отримувати підтримку не за загальними правилами, а з урахуванням специфічних умов, у яких вони функціонують: безпекових ризиків, демографічних втрат, пошкодження інфраструктури, навантаження на місцеві бюджети та необхідності забезпечувати базові послуги.
У подальшому така територіально диференційована політика має поширитися й на інші функціональні типи територій. До 2027 року планується сформувати єдину стратегічну рамку регіонального розвитку на 2028–2034 роки, у межах якої для різних типів територій діятимуть окремі пакети підтримки.
DREAM, геодані та єдиний портфель інвестицій
Ще одна важлива зміна – цифровізація управління регіональним розвитком.
До 2027 року Програма передбачає створення єдиної системи даних і портфельного управління розвитком територій. Зокрема, йдеться про:
єдиний портфель публічних інвестицій у системі DREAM;
геоінформаційну систему моніторингу регіонального розвитку;
інтеграцію даних про потреби, проєкти та результати розвитку територій.
Такий підхід має дозволити бачити не окремий проєкт чи об’єкт, а цілісну картину розвитку громади або регіону – від проблем і потреб до джерел фінансування та фактичного результату.
Окремо передбачено реформування Державного фонду регіонального розвитку. Планується перейти до трирічного циклу планування та використовувати фонд як інструмент реалізації стратегій регіонального розвитку, побудованих за принципами політики згуртованості ЄС.
Громади: більше чіткості щодо повноважень і ресурсів
Один із найбільш практичних для органів місцевого самоврядування напрямів – розмежування повноважень.
У 2027 році Уряд планує завершити законодавче розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до принципів децентралізації, субсидіарності та Європейської хартії місцевого самоврядування.
Простіше кажучи, має стати зрозуміліше: хто відповідає за конкретну послугу, які ресурси для цього має та на якому рівні повинно прийматися рішення.
Серед інших завдань – зміцнення фінансової спроможності громад, забезпечення прозорих міжбюджетних відносин, підвищення доступності публічних послуг та адаптація законодавства про місцеве самоврядування до права ЄС.
Показником результативності визначено, зокрема, наявність у всіх територіальних громадах необхідних повноважень, ресурсів і кадрової спроможності для надання гарантованих державою якісних та доступних публічних послуг.
Окремо на 2026 рік заплановано підвищення рівня оплати праці працівників районних державних адміністрацій та оновлення структури РДА.
Для ВПО – акцент на довгострокових рішеннях
Окремий напрям Програми – державна політика щодо внутрішньо переміщених осіб.
У документі простежується важлива зміна логіки: від реагування на окремі проблеми ВПО – до системної інтеграції людей у територіальні громади.
У 2026 році планується посилити міжвідомчу координацію державної політики щодо ВПО, визначивши чіткий розподіл обов’язків і відповідальності між органами влади.
Також мають з’явитися комунікаційні інструменти, які забезпечуватимуть доступ ВПО до передбачених законодавством послуг і пільг за принципом «єдиного вікна».
До 2027 року передбачено:
створення єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у територіальних громадах;
формування системної моделі переходу від тимчасового розміщення до сталих житлових рішень;
запуск Реєстру житла для ВПО;
формування цілісної нормативно-правової бази щодо тимчасово окупованих територій.
Таким чином, житло, соціальні послуги, працевлаштування та інтеграція мають розглядатися не як окремі напрямки, а як елементи єдиного маршруту підтримки людини після переміщення.
Громади, які приймають ВПО, також мають отримати підтримку
Окремої уваги заслуговує заплановане вдосконалення системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів.
При цьому Програма прямо передбачає врахування особливих потреб громад, які приймають внутрішньо переміщених осіб, а також потреб прифронтових територій.
Це важливо, оскільки переміщення населення створює додаткове навантаження на місцеву інфраструктуру, освіту, соціальні послуги, медицину, житловий фонд та місцеві бюджети.
Отже, підтримка ВПО в перспективі має розглядатися не лише як державна соціальна політика, а і як складова регіональної політики та політики розвитку громад.
Житло: від тимчасового розміщення до сталого рішення
Житлова політика в Програмі також виходить за межі простого відновлення пошкоджених будинків.
Передбачено імплементацію Закону України «Про основні засади житлової політики України», підготовку нової редакції Закону «Про соціальне житло», формування та наповнення фондів соціального житла.
Окремо планується удосконалити регулювання управління житловим фондом та запровадити цифрову систему його обліку.
Для ВПО принциповим може стати створення системної моделі переходу від тимчасового проживання до постійного житлового рішення.
Паралельно Програма охоплює компенсації за пошкоджене та знищене житло, прозоре визначення вартості будівництва за публічні кошти, використання BIM-технологій, енергоефективність та термомодернізацію.
Безбар’єрність має стати частиною розвитку громад
Ще один напрям – формування якісного та безбар’єрного життєвого простору.
У 2026 році планується врегулювати взаємодію центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері безбар’єрності – не лише фізичної, а й цифрової, соціальної, освітньої та публічної.
Визначений показник на 2026–2027 роки – 500 маршрутів безбар’єрності у територіальних громадах.
Це означає, що безбар’єрність поступово має переходити від окремих проєктів благоустрою до системного планування територій.
Міжнародні партнери – безпосередньо до громад
Програма передбачає і зміну підходу до міжнародної співпраці.
Планується розширювати портфель фінансування відновлення на основі міжнародно визнаної оцінки потреб, систематизувати міжнародну технічну допомогу та координувати роботу з донорами відповідно до пріоритетів регіональної політики.
Окремий акцент зроблено на прямих партнерствах між українськими громадами та регіонами і громадами країн-партнерів.
Йдеться про формат так званих «мостів довіри», зокрема з громадами та регіонами країн, де проживають українці.
До 2027 року серед визначених орієнтирів:
щонайменше 100 міжнародних партнерств;
підготовка 1000 проєктних менеджерів;
залучення 500 млн доларів США на проєкти громад і регіонів у 2026–2027 роках.
Що це означає для громад на практиці?
Якщо Програму буде схвалено Верховною Радою, її подальше виконання означатиме для громад не просто появу нових державних програм.
Йдеться про поступову зміну самої архітектури регіонального розвитку.
У центрі цієї моделі мають опинитися територія, громада, дані, конкретна потреба та вимірюваний результат.
Для громад це означає необхідність якісніше планувати розвиток, готувати інвестиційні проєкти, працювати з даними та міжнародними партнерами.
Для держави – перехід до диференційованої підтримки територій залежно від їхнього типу та потреб.
Для ВПО – поступовий відхід від моделі постійного тимчасового статусу до інтеграції в громади, доступу до послуг і пошуку довгострокових житлових рішень.
А для України загалом – ще один крок до моделі регіональної політики, яка має бути сумісною з підходами Європейського Союзу.
Саме тому виконання цієї Програми матиме значення не лише для центральних органів влади. Її реальний результат значною мірою залежатиме від того, наскільки нові правила працюватимуть безпосередньо на рівні територіальних громад.