Новоайдарська громада поєднує соціальну підтримку, культурні проєкти, молодіжні ініціативи та сучасні формати комунікації, формуючи простір, у якому мешканці продовжують відчувати себе частиною Новоайдарщини.
КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ЯК ОСЕРЕДОК ПІДТРИМКИ
Важливим осередком підтримки внутрішньо переміщених осіб став координаційний центр у місті Ужгород. Він об’єднав мешканців громади навколо спільних цінностей, культури та живого спілкування.
На базі центру працюють дитяча кімната, клуб «Луганщина моя» та клуб за інтересами для людей старшого віку. Простір став місцем зустрічей, психологічної підтримки, соціальної адаптації та збереження зв’язку з рідним краєм.
У координаційному центрі також регулярно проводяться тематичні зустрічі, присвячені ментальному здоров’ю, адаптації внутрішньо переміщених осіб та підтримці родин військовослужбовців.
Особлива увага приділяється дітям. Для них організовуються творчі заняття, майстер-класи, пізнавальні та розважальні програми, заняття з розвитку комунікативних навичок і психологічної підтримки. Такі ініціативи допомагають легше адаптуватися до нових умов життя та підтримувати зв’язок із культурною спадщиною Луганщини.
«Коли приходиш до центру і бачиш знайомих людей, відчуваєш, що громада поруч. Це допомагає не втрачати зв’язок із домом навіть за сотні кілометрів від нього», – розповідає переселенка з Новоайдарщини Тетяна.
КУЛЬТУРА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЄДНОСТІ
Навіть в умовах війни заклади культури Новоайдарської громади продовжують активно працювати. Лише протягом 2025 року було проведено 132 культурно-мистецькі та інформаційно-просвітницькі заходи, з яких 86 мали патріотичне спрямування.
На підтримку Збройних Сил України громада долучилася до восьми благодійних концертів «Пісня як зброя». Крім того, відбулося 83 майстер-класи та виставки, 289 занять із дітьми, 50 зустрічей у дозвіллєвих вітальнях та 22 зустрічі творчих об’єднань.
Культурні заходи стали не лише способом організації дозвілля, а й важливим інструментом підтримки людей, зміцнення національної ідентичності та збереження відчуття спільності.
Окремим напрямком стала реалізація проєктів «Врятована спадщина» та «Це твоя Луганщина: народний костюм як культурний код». Їхня мета – збереження культурної спадщини Луганщини та формування зв’язку між поколіннями.
У межах проєктів виготовлено 12 холстів із зображенням народних костюмів, 12 мініатюрних костюмів та три ляльки в автентичному вбранні.
Створена експозиція протягом року була представлена 18 разів у різних регіонах України.
Виставка демонструвалася під час Міжнародного фестивалю лемківської культури «Дзвони Лемківщини» на Тернопільщині, а також на всеукраїнських фестивалях «Арсенал ідей. Різні разом», «Жива культура – живий світ» та «Жива спадщина – незламна ідентичність» у Києві.
«Культура сьогодні стала одним із найважливіших інструментів збереження нашої громади. Через традиції, народний костюм і спільну пам’ять ми підтримуємо зв’язок між людьми та передаємо його наступним поколінням», – зазначають у Новоайдарській селищній військовій адміністрації.
МОЛОДІЖНА РАДА ТА ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ
Важливу роль у консолідації громади відіграє молодь. При Новоайдарській селищній військовій адміністрації діє Молодіжна рада, яка об’єднує активних молодих людей навколо громадських, патріотичних та волонтерських ініціатив.
Протягом року молодь долучалася до акцій «Маки пам’яті», «Сонях» та «Янголи пам’яті», брала участь у патріотичному забігу «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», а також у дванадцяти заходах національно-патріотичного спрямування.
Такі ініціативи допомагають формувати громадянську свідомість, зміцнювати зв’язки між поколіннями та залучати молодь до життя громади.
«Після деокупації громади цей досвід стане важливою основою для її відродження та подальшого розвитку. Ми переконані, що збережені традиції, культурна пам’ять, підтримка людей і спільна праця стануть фундаментом сильної, згуртованої та сучасної громади», – наголошує начальник Новоайдарської селищної військової адміністрації Ігор Шопін.
Для Новоайдарської громади консолідація – це системна робота зі збереження культурної спадщини, розвитку громадської активності та підтримки живого зв’язку між людьми, які продовжують відчувати себе частиною рідної громади незалежно від того, де вони перебувають.
