В Айдарській громаді освіта, культура, молодіжні проєкти та простори підтримки сьогодні працюють як єдина система збереження зв’язків між людьми.
Громада вибудовує модель взаємодії, у якій важливу роль відіграють освітні заклади, культурні установи, гуманітарні осередки та молодіжні ініціативи. Такий підхід дозволяє підтримувати постійний контакт із мешканцями та формувати середовище, у якому люди продовжують відчувати свою причетність до рідного краю.
КУЛЬТУРНІ ПРОСТОРИ ТА СПІЛЬНА ПАМ’ЯТЬ
Важливим напрямом стало збереження культурної спадщини громади. Айдарський краєзнавчий музей адаптував свою роботу до нових умов та представив 3D-квест музеєм-садибою «Слобожанське подвір’я».
Це дозволило зберегти доступ до культурної спадщини громади навіть після втрати фізичного доступу до частини об’єктів.
Досвід громади також презентували на міжнародній конференції у Берліні, де йшлося про роль культури та музеїв під час війни.
Окрему увагу приділяють збереженню нематеріальної спадщини. «Риб’янцівську катану кашу» внесено до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, а традиційні страви громади презентують під час заходів у різних регіонах країни.
ОСВІТА ЯК СПОСІБ ЗБЕРЕГТИ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ГРОМАДОЮ
Одним із ключових осередків громади став Ліцей №1 Айдарської селищної ради. Для багатьох дітей, які через війну опинилися в різних регіонах України та за кордоном, навчання стало важливим зв’язком із рідною громадою та українським середовищем.
Особливу увагу приділяють дітям, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також учням за кордоном. Через програми з українознавчим компонентом громада підтримує їхній зв’язок із українською освітою та культурою.
Паралельно старшокласники залучаються до освітніх проєктів, спрямованих на розвиток лідерських навичок та громадської активності. У громаді розглядають це як інвестицію у майбутнє покоління людей, які братимуть участь у відновленні Луганщини.
«Навіть коли діти навчаються за сотні кілометрів від дому, вони продовжують відчувати себе частиною своєї школи й громади», – розповідає мешканка Айдарської громади Людмила.
ХАБИ, МОЛОДЬ І НОВІ ФОРМАТИ ВЗАЄМОДІЇ
Сьогодні громада працює одразу на кількох майданчиках – в Івано-Франківську, Києві, Харкові, Полтаві та Нововолинську. У цих просторах проводяться освітні, культурні та інтеграційні заходи для переселенців із Луганщини.
У координаційних центрах мешканці можуть отримати психологічну підтримку, долучитися до клубів для людей старшого віку, взяти участь у творчих заняттях або тематичних зустрічах.
Паралельно розвиваються партнерські проєкти з іншими громадами та громадськими організаціями.
Окремим напрямом залишається робота Молодіжної ради. Через онлайн-зустрічі, проєкти психологічної підтримки та екологічні ініціативи молодь продовжує підтримувати зв’язок між земляками та брати участь у житті громади.
Начальник Айдарської селищної військової адміністрації Микола Старцев наголошує, що головне завдання громади – зберегти людей та внутрішню єдність.
«Для нас важливо, щоб навіть після вимушеного переїзду люди продовжували відчувати: громада поруч і вона залишається частиною їхнього життя», – зазначає він.
Для Айдарської громади консолідація означає розвиток середовища, у якому освіта, культура, молодіжні ініціативи та спільні проєкти допомагають людям підтримувати зв’язок, зберігати спільність і відчувати себе частиною рідної громади незалежно від відстані.