Звільнення за власним бажанням та за згодою сторін – це дві різні підстави припинення трудового договору. Вони відрізняються порядком звільнення, роллю працівника і роботодавця, строками та можливістю відкликати заяву.
Звільнення за згодою сторін
Припинення трудового договору за згодою сторін передбачене пунктом 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
Головна особливість цієї підстави – взаємна домовленість працівника і роботодавця. Ініціатором припинення трудових відносин може виступити як працівник, так і роботодавець, однак для звільнення необхідна згода обох сторін.
Сторони мають домовитися не лише про саме припинення трудового договору, а й про конкретну дату звільнення.
При цьому закон не встановлює для такого звільнення обов’язкового двотижневого строку попередження. Якщо працівник і роботодавець домовилися, трудові відносини можуть бути припинені у погоджену ними дату.
Звільнення за власним бажанням
Звільнення за власним бажанням регулюється статтею 38 КЗпП України. У цьому випадку рішення про припинення трудових відносин приймає працівник, а згода роботодавця не потрібна.
Якщо трудовий договір укладено на невизначений строк, працівник, як правило, має письмово попередити роботодавця про звільнення за два тижні.
Водночас у визначених законом випадках роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Зокрема, це можливо за наявності поважних причин, серед яких:
переїзд на нове місце проживання;
вступ до закладу освіти;
вагітність;
необхідність догляду за дитиною;
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом;
інші поважні причини, передбачені законодавством.
Чи можна відкликати заяву?
Це одна з важливих практичних відмінностей між двома видами звільнення.
При звільненні за власним бажанням працівник, як правило, має право відкликати свою заяву до закінчення строку попередження. Винятком є, зокрема, ситуація, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Інша ситуація – звільнення за згодою сторін. Якщо працівник і роботодавець вже домовилися про припинення трудового договору та дату звільнення, односторонньо скасувати таку домовленість не можна. Для її анулювання потрібна взаємна згода обох сторін.
Що змінюється під час воєнного стану?
В умовах воєнного стану необхідно також враховувати спеціальні правила, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Зокрема, закон передбачає особливий порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника, якщо в районі розташування підприємства, установи чи організації ведуться бойові дії та існує загроза життю і здоров’ю працівника.
Тому під час оформлення звільнення важливо правильно визначити конкретну законодавчу підставу, адже від неї залежать порядок припинення трудових відносин, строки та можливість працівника змінити своє рішення.
Коротко про головне
За власним бажанням – рішення приймає працівник; роботодавець не може просто відмовити у звільненні за дотримання встановленої процедури.
За згодою сторін – необхідна домовленість і працівника, і роботодавця; сторони погоджують дату припинення трудового договору.
Отже, хоча в обох випадках результатом є припинення трудових відносин, правові механізми є різними. Перед підписанням заяви про звільнення працівникові варто звернути увагу не лише на дату, а й на зазначену в документах підставу припинення трудового договору.