Війна та тимчасова окупація окремих територій України значно ускладнили процедуру оформлення спадщини. Водночас перебування майна на тимчасово окупованій території не означає, що спадкоємець втрачає право на нього.
Українське законодавство передбачає спеціальні механізми, які дозволяють спадкоємцям оформити свої права на майно навіть тоді, коли спадщина відкрилася на тимчасово окупованій території або в районі бойових дій.
Де можна оформити спадщину
За загальним правилом спадщина відкривається за останнім місцем проживання померлої особи.
Однак для спадщини, яка відкрилася на тимчасово окупованій території або в районі активних бойових дій, діє спеціальний порядок. Спадкоємець може звернутися до будь-якого державного або приватного нотаріуса на підконтрольній Україні території.
Аналогічний підхід застосовується, якщо спадкова справа свого часу була заведена на окупованій території, але продовжити її там неможливо через відсутність доступу до документів чи самої спадкової справи. У такому випадку спадкоємець може звернутися до нотаріуса на підконтрольній території, який за наявності відповідних підстав прийме спадкову справу для подальшого провадження.
Під час оформлення спадщини перевіряється статус населеного пункту за відповідним офіційним Переліком територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані російською федерацією.
Якщо населений пункт належить до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій, спадкоємець може скористатися спеціальним порядком. Надалі важливим залишається надання документів, необхідних для підтвердження права на спадкування та складу спадкового майна.
Які строки потрібно враховувати
Загалом спадкоємець має шість місяців із дня відкриття спадщини, щоб подати заяву про її прийняття або відмову від прийняття.
Для окремих випадків закон встановлює інший строк. Якщо право певної особи на спадкування виникає внаслідок неприйняття спадщини або відмови від неї іншими спадкоємцями, така особа має три місяці для прийняття спадщини з моменту неприйняття або відмови інших спадкоємців.
Проте пропущення встановленого строку не завжди означає втрату спадкових прав. За наявності поважних причин додатковий строк може бути встановлений судом. Інший варіант – отримання письмової згоди спадкоємців, які вже прийняли спадщину.
Якщо питання вирішується через суд, оцінюється, наскільки причини пропуску строку були об’єктивними, непереборними та такими, що істотно ускладнювали можливість своєчасно прийняти спадщину.
Особливості обчислення строків під час воєнного стану
Для спадкових прав діє також спеціальний порядок, пов’язаний із воєнним станом.
Якщо державна реєстрація смерті особи відбулася пізніше ніж через один місяць після її смерті або оголошення померлою, шестимісячний строк для прийняття спадщини обчислюється з дня державної реєстрації смерті.
Такий порядок застосовується до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану, а також до спадкових справ, відкритих до його запровадження, якщо на той момент строк для прийняття спадщини ще не завершився.
Водночас необхідною умовою є те, щоб жодному зі спадкоємців ще не було видано свідоцтво про право на спадщину.
Якщо спадкодавець помер на окупованій території
Окремою проблемою є оформлення спадщини після смерті людини на тимчасово окупованій території.
Документи про смерть, видані окупаційними органами, не створюють юридичних наслідків для державної реєстрації смерті в Україні. Тому необхідно отримати українське свідоцтво про смерть.
Якщо зареєструвати смерть через органи державної реєстрації актів цивільного стану у звичайному порядку неможливо, необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті.
Після набрання рішенням суду законної сили відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану проводить державну реєстрацію смерті та видає українське свідоцтво.
Лише після цього нотаріус зможе належним чином оформити спадкову справу.
Що перевіряє нотаріус
Під час звернення спадкоємця нотаріус має встановити низку важливих обставин. Зокрема:
факт смерті спадкодавця;
дату та місце відкриття спадщини;
правовий статус території, де відкрилася спадщина;
коло осіб, які можуть бути спадкоємцями;
наявність заповіту;
склад спадкового майна та його місцезнаходження;
необхідність вжиття заходів для охорони спадкового майна.
Це дозволяє визначити порядок подальшого оформлення спадкових прав та перелік документів, які необхідно надати.
Якщо документи на майно втрачені
Через бойові дії та окупацію спадкоємці нерідко не мають оригіналів документів, що підтверджують право власності на нерухомість або земельні ділянки.
У таких випадках можливість оформлення спадщини залежить від того, чи збереглася інформація про право власності в державних реєстрах.
Якщо право власності на земельну ділянку або нерухоме майно було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нотаріус може використати інформацію з цього реєстру. Це стосується, зокрема, ситуацій, коли документ, що посвідчує право власності, було втрачено, пошкоджено або зіпсовано.
Якщо ж необхідні відомості відсутні та відновити документи в установленому порядку неможливо, спадкоємцю може знадобитися звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Що важливо пам’ятати спадкоємцям
Тимчасова окупація території, на якій проживав спадкодавець або розташоване спадкове майно, не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Головне – своєчасно звернутися за оформленням спадкових прав, подбати про державну реєстрацію смерті спадкодавця та зібрати документи, які підтверджують родинні відносини, склад спадщини та право власності на майно.
Якщо оригінали документів залишилися на окупованій території або були втрачені через війну, це саме по собі не означає, що оформити спадщину неможливо. Залежно від ситуації необхідні відомості можуть бути підтверджені даними державних реєстрів або встановлені в судовому порядку.
Таким чином, навіть в умовах окупації українське законодавство забезпечує можливість реалізації спадкових прав. Спадкоємці можуть звертатися до нотаріусів на підконтрольній Україні території та оформлювати спадщину відповідно до передбачених законом процедур.