Повномасштабна війна призвела до того, що тисячі українців вважаються зниклими безвісти. У багатьох випадках їхні родини роками не мають достовірної інформації про долю близької людини. Для врегулювання правових наслідків таких ситуацій законодавство передбачає процедуру оголошення особи померлою.
Цей механізм дозволяє усунути правову невизначеність та вирішити низку важливих питань, зокрема оформити спадщину, отримати пенсію у зв’язку з втратою годувальника, припинити шлюб або врегулювати інші майнові та сімейні правовідносини.
Загалом відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України особа може бути оголошена померлою, якщо протягом трьох років відсутні будь-які відомості про місце її перебування. Якщо ж людина зникла за обставин, які безпосередньо загрожували її життю, цей строк скорочується до шести місяців.
Для осіб, які зникли безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом, закон встановлює спеціальні правила. Таку особу суд може оголосити померлою після спливу двох років від дня завершення воєнних дій. Водночас за наявності достатніх підстав суд може ухвалити відповідне рішення раніше, але не менш ніж через шість місяців після події чи обставин, які могли призвести до загибелі людини.
Важливе значення має і статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Його надання відповідно до спеціального закону не перешкоджає зверненню до суду, а може слугувати одним із доказів під час розгляду справи.
Практика судів свідчить, що під час визначення строків у таких справах враховуються конкретні обставини зникнення людини. Зокрема, перебіг шестимісячного строку може обчислюватися від моменту припинення активних бойових дій у місці ймовірної загибелі або від дня конкретної події, яка створювала смертельну небезпеку, наприклад обстрілу, ракетного удару чи підриву на вибухонебезпечному предметі. Такий підхід знайшов відображення і в правових позиціях Верховного Суду.
Водночас оголошення особи померлою не є встановленням беззаперечного факту смерті. Йдеться про юридичне припущення, яке ґрунтується на сукупності наявних доказів. Як правило, особа вважається померлою з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. В окремих випадках суд може визначити ймовірну дату смерті.
Із заявою про оголошення особи померлою можуть звернутися близькі родичі – чоловік або дружина, діти, батьки та інші заінтересовані особи. Такі справи розглядаються місцевими загальними судами в порядку окремого провадження.
Для звернення до суду необхідно надати документи та інші докази, що підтверджують факт зникнення людини, обставини, які загрожували її життю, а також відсутність будь-яких відомостей про її місцезнаходження протягом встановленого законом строку.
Таким чином, процедура оголошення особи померлою під час війни є важливим правовим інструментом, який допомагає родинам врегулювати питання, що виникають унаслідок тривалої невизначеності щодо долі зниклих безвісти осіб.