Вже 22 жовтня 2026 року набере чинності новий Закон України № 4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який стане основним законодавчим актом у сфері захисту прав ВПО. Документ не лише замінить чинний Закон України № 1706-VII, а й запровадить низку важливих нововведень, покликаних зробити державну підтримку внутрішньо переміщених осіб більш сучасною, комплексною та ефективною.
Новий Закон враховує виклики, що виникли внаслідок тривалої збройної агресії проти України, а також зміни, які відбулися у законодавстві за останні роки. Він визначає державні гарантії підтримки внутрішньо переміщених осіб на всіх етапах – від адаптації та інтеграції в новій громаді до повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції.
Однією з найважливіших новацій стане закріплення на законодавчому рівні гарантії рівного пенсійного забезпечення. Закон прямо встановлює, що для осіб, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені, не можуть запроваджуватися додаткові чи відмінні від загального порядку вимоги щодо призначення, виплати, перерахунку або переведення на інший вид пенсії. Це означає, що статус ВПО не може бути підставою для звуження чи обмеження права на пенсійне забезпечення.
Ще однією важливою зміною стане створення електронного кабінету внутрішньо переміщеної особи. За його допомогою здійснюватиметься оцінювання потреб ВПО, рівня їхньої інтеграції у громадах та ефективності наданої державної підтримки. Очікується, що це дозволить зробити взаємодію громадян із державними органами більш зручною, а допомогу – більш адресною.
Суттєву увагу Закон приділяє і житловим питанням. Держава сприятиме реалізації права внутрішньо переміщених осіб на житло як через загальні механізми, передбачені житловим законодавством, так і через спеціальні програми підтримки. Водночас для окремих категорій ВПО, визначених Кабінетом Міністрів України, проживання у житлі для тимчасового розміщення не обмежуватиметься встановленими строками протягом дії воєнного або надзвичайного стану та ще шести місяців після їх припинення або скасування.
Документ також уперше на законодавчому рівні визначає статус місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. До них належатимуть модульні містечка, гуртожитки, готелі та інші придатні для проживання приміщення, що використовуються для тимчасового розміщення людей, які були змушені покинути свої домівки.
Крім того, Закон визначає основні завдання та функції центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Це має гарантувати безперервність державної підтримки та збереження пріоритетності захисту прав ВПО незалежно від можливих кадрових чи структурних змін в органах влади.
Новий Закон є одним із наймасштабніших оновлень законодавства у сфері захисту внутрішньо переміщених осіб за останні роки. Його положення спрямовані на посилення соціальних гарантій, спрощення доступу до державних послуг, удосконалення житлової підтримки та забезпечення рівності прав мільйонів українців, які через війну були змушені залишити свої домівки.