Кабінет Міністрів України ухвалив нову програму підтримки бізнесу під час воєнного стану – «Точка опори», яка має допомогти роботодавцям зберегти працівників у період вимушеної зупинки роботи через наслідки війни. Відповідна постанова від 1 квітня 2026 року № 449 передбачає, що держава частково компенсуватиме витрати на оплату праці у випадках простою або призупинення трудових договорів.
Йдеться про ситуації, коли підприємства не можуть працювати через пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терактів чи диверсій. У таких випадках роботодавець отримує фінансову підтримку з Фонду соціального страхування на випадок безробіття і зобов’язаний спрямувати ці кошти працівникам. Фактично держава бере на себе частину зарплатного навантаження, щоб люди не залишилися без доходу, а бізнес не втратив кадри.
Розмір допомоги залежить від ситуації. Якщо працівник перебуває у простої, держава компенсує різницю між його середньою зарплатою і виплатами за час простою. Якщо ж трудовий договір призупинено і зарплата не виплачується взагалі, працівник може отримувати суму, еквівалентну середньому заробітку. Водночас встановлено обмеження – не більше подвійного розміру мінімальної зарплати на місяць.
Допомога надається спочатку на строк до трьох місяців, але може бути продовжена до шести місяців, якщо роботодавець доведе, що реально працює над відновленням діяльності – наприклад, ремонтує виробничі потужності, релокується або відновлює виробництво. Важливо, що право на отримання коштів мають лише ті підприємства, які працювали щонайменше пів року до пошкодження, не мають боргів перед бюджетом і офіційно оформили простій або призупинення трудових відносин.
Подати заявку можна протягом 90 днів через центр зайнятості або, після технічного доопрацювання, через портал «Дія». Рішення про надання допомоги ухвалюється протягом десяти робочих днів. При цьому держава передбачає подальший контроль: у разі виявлення недостовірних даних або нецільового використання коштів їх доведеться повернути.
Окремо передбачено можливість залучення працівників, які перебувають у простої, до суспільно корисних робіт – за їхньою згодою та без втрати права на отримання допомоги. Такий підхід дозволяє одночасно підтримати людей фінансово і залучити їх до відновлення інфраструктури чи виконання важливих для громад завдань.
Запровадження програми «Точка опори» фактично створює механізм, який має втримати баланс між інтересами працівників і роботодавців у кризових умовах: бізнес отримує ресурс для виживання, а працівники – гарантію хоча б часткового доходу навіть у період повної або часткової зупинки роботи.