Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану».
8 серпня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 4340-IX (проєкт № 12148), який вносить зміни до «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України стосовно кредитування та фінансового лізингу під час воєнного стану. Вищезазначений закон протягом дії воєнного стану в Україні, надає лізингоодержувачам, позичальникам, які є суб’єктами господарювання право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або лізингодавця із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов’язанням за договором кредиту (позики) або договору фінансового лізингу, включаючи основну суму кредиту (позики) або платежів за договором фінансового лізингу, проценти, комісії, неустойки та інші платежі.
Метою закону є захист позичальників та лізингоодержувачів від надмірного фінансового тиску у період воєнних дій, а також запровадження гнучкого механізму врегулювання відносин між кредитором і боржником.
У цілому документ покликаний убезпечити права підприємців, передусім представників аграрного сектору, котрі внаслідок збройної агресії втратили можливість вести господарську діяльність і своєчасно розраховуватись із кредиторами та лізингодавцями.
Скористатись правом на отримання мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов’язанням мають право суб’єкти господарювання за умов співпадінь по таким критеріям як:
1. Обмеження доходу
Суб’єкт господарювання має право на мораторій, якщо його загальний річний дохід за 2021 рік (разом із пов’язаними контрагентами, що входять у одну групу за критеріями НБУ) не перевищує еквівалент 50 мільйонів євро за курсом НБУ.
2. Дата укладення договору
Кредитний чи договір фінансового лізингу має бути укладений до набрання чинності Законом України Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану.
3. Територія ведення господарської діяльності
На день укладення договору фінансового лізингу лізингоодержувач здійснював господарську діяльність на території, яка станом на день подання заяви належить до територій активних бойових дій, у тому числі територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.
4. Стан об’єкту фінансового лізингу
Об’єкт фінансового лізингу втрачено, знищено чи викрадено під час бойових дій або на окупованих територіях, які внесені до офіційного Переліку, і для яких ще не визначено дату завершення війни чи окупації.
Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника підтверджується:
-
заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції;
-
витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Важливо: кримінальне провадження повинно бути відкрито в певні строки:
▪️ до 30 днів після набрання чинності Законом (якщо втрата сталася раніше), або
▪️ до 180 днів від початку бойових дій/окупації на конкретній території (якщо втрата сталася пізніше).
5. Забезпечення договору кредиту (застава/іпотека)
Кредит повинен бути забезпечений заставою або іпотекою, а саме:
-
Нерухомість чи обладнання (що є основними засобами за законом) і яке на день подання заяви знаходиться: на території, де тривають бойові дії (включно з тими, де дата завершення ще не визначена) або на тимчасово окупованих територіях (де також не визначена дата завершення окупації). Такі території мають бути внесені до Переліку територій бойових дій чи окупованих територій, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.
-
Транспортні засоби, які були: знищені, загублені, викрадені чи вибули з володіння позичальника не з його вини на територіях бойових дій чи окупації.
6. Частка заставного майна
На момент укладення кредитного договору майно, (нерухомість, обладнання чи транспорт), повинно складати понад 50 % оціночної вартості від усієї застави чи іпотеки, яка забезпечує кредит.
7. Дохід або сільгоспугіддя
-
Річний дохід суб’єкта господарювання та групи пов’язаних контрагентів за останній звітний рік не перевищує 75% доходу за 2021 рік;
-
Або загальна площа сільськогосподарських земель у користуванні підприємства на момент подання заяви становить не більше 50 % площі угідь, які були в користуванні у 2021 році.
У розрахунок не включаються землі, що знаходяться на територіях бойових дій чи окупації.
8. Виплата дивідендів
З моменту, коли майно набуло статусу "знищеного, втраченого через війну, загубленого, викраденого, втрачено та/або яке вибуло з володіння лізингоодержувача не з його волі ", і до подання заяви, позичальник або лізингоодержувач міг виплатити дивіденди не більше ніж 20 % від суми основного боргу. Це обмеження не застосовується, якщо дивіденди становили менше 150 тис. грн.
Таким чином, суб’єкт господарювання може розраховувати на пільги за законом, якщо він втратив майно чи транспорт через окупацію, а це майно становило значну частину застави за грошовим зобов’язанням. Водночас мають виконуватися й інші фінансові умови: зменшення доходів, скорочення площ с/г угідь, обмеження у виплаті дивідендів.
Якщо суб’єкт господарювання підпадає під вищезазначені критерії йому потрібно підготувати звернення про застосування мораторію з документами підтверджуючими інформацію, що зазначена у зверненні до кредитора/лізингодавця, яке кредитор/лізингодавець розглядає та протягом 20 робочих днів приймає рішення щодо застосуванню або відмову у застосовані мораторію. До заяви додається такий примірний перелік документів:
-
Копія кредитного/лізингового договору.
-
Фінансова звітність за 2021 рік (для підтвердження обсягів доходу).
-
Документи про майно, яке є забезпеченням (договір застави, свідоцтво на транспорт, витяг з держреєстру).
-
Документи, що підтверджують втрату/знищення/перебування майна на окупованій території (витяг із ДРРП, довідка з органів влади, повідомлення до поліції, акти місцевої військової адміністрації тощо).
-
За потреби — податкові декларації чи бухгалтерські звіти, що відображають падіння доходу.
У зверненні позичальник/лізингоодержувач зазначає наступні відомості:
-
Повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб - підприємців) лізингоодержувача/позичальника, місцезнаходження (для юридичних осіб) місце проживання чи перебування (для фізичних осіб - підприємців), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців), номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності);
-
Повне найменування лізингодавця/позичальника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
-
Реквізити та дата укладення договору кредиту (позики)/фінансового лізингу;
-
Сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік, або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, та сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році;
-
Загальна сума дивідендів;
-
Реквізити та дата укладення договору застави, іпотеки, поруки (за наявності), яким забезпечено виконання зобов’язань за договором кредиту (позики);
-
Відомості щодо території, на якій станом на дату укладення договору фінансового лізингу здійснював господарську діяльність лізингоодержувач;
-
Відомості щодо застави, іпотеки, яка забезпечує виконання зобов’язання за договором кредиту (позики);
-
Реквізити та дата укладення договору поруки, яким забезпечено виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (за наявності);
-
Відомості щодо майна;
-
Відомості щодо об’єкта фінансового лізингу.
Після отримання заяви лізингодавець/кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.
Лізингодавець/кредитор надсилає рішення, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу зазначену в договорі, негайно у день прийняття такого рішення.
У разі прийняття рішення про застосування мораторію банк/лізингова компанія зобов’язані: припинити нарахування відсотків, комісій штрафів; зупинити примусове стягнення, арешт коштів, реалізацію застави; подовжити строк дії договору на час воєнного стану.
Зазначаємо, що у разі прийняття рішення про відмову у застосуванні мораторію позикодавець/лізингодавець повинен вмотивовано викласти рішення, в якому повинні міститись конкретизовані відомості про невідповідність лізингоодержувача/позичальника критеріям. В такому рішенні зазначається: склад групи контрагентів, які разом з позичальником/лізингоодержувачем входять до групи пов’язаних контрагентів; критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу пов’язаних контрагентів, та відповідне значення таких критеріїв; розрахунок сукупного річного доходу лізингоодержувача/позичальника та контрагентів, які разом з лізингоодержувачем/позичальником входять до групи пов’язаних контрагентів, за останній звітний рік та за 2021 рік.
У разі порушень – письмово звертайтеся до кредитора, якщо порядок досудового врегулювання не був успішним, а кредитор відмовляється або ухиляється від виконання закону – боржник має право оскаржити дії у господарському судіабо звернутися до Національного Банку України як регулятора фінансових установ.
Тож нові зміни до Цивільного кодексу надають позичальникам і лізингоодержувачам правові гарантії захисту від штрафних санкцій під час воєнного стану. Суб’єкт господарювання, який постраждав від війни, має право звернутися до кредитора за пом’якшенням умов, але повинен підтвердити обставини документально та дотриматися алгоритму дій.
Важливо: мораторій не списує борг, а лише “заморожує” зобов’язання до завершення воєнного стану + ще 1 рік.