Після повномасштабного вторгнення рф та тимчасової окупації регіону, Головне управління ДПС у Луганській області забезпечує безперервне надання послуг платникам податків у м. Київ. Про роботу на відстані, сучасні сервіси й підтримку бізнесу Луганщини під час війни виданню «Луганщина.UA» розповіла керівниця ГУ ДПС у Луганській області Людмила Хворостян.
– Пані Людмило, податкова підбила підсумки восьми місяців роботи. Поділитеся деталями?
– Так, звичайно. Але передусім хочу висловити щиру вдячність платникам. Попри війну та вимушене переміщення, вони продовжують сумлінно виконувати свої податкові зобов’язання. Це показник високого рівня податкової свідомості та розуміння своєї ролі у забезпеченні фінансової стабільності держави.
А за вісім місяців 2025 року платники Луганщини перерахували до зведеного бюджету 1 млрд 313,6 млн грн. З цієї суми 1 млрд 18,7 млн грн надійшло до державної скарбниці, а ще 294,9 млн грн – до місцевих бюджетів.
Основним залишається податок на доходи фізичних осіб: надходження від нього склали 1 млрд 61,7 млн грн. Важливим джерелом є й військовий збір – 220,9 млн грн. Разом ці два податки формують майже 98% усіх надходжень, зокрема 80,8% припадає на ПДФО, 16,8% – на військовий збір.
– Яких втрат зазнала область у надходженнях через повномасштабне вторгнення?
– Економіку Луганщини фактично зруйновано. У 2024 році надходження до бюджетів усіх рівнів скоротилися майже у п’ять разів у порівнянні з 2021 роком. Умовні втрати сягнули понад 6 млрд грн.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування також зменшився майже на 1 млрд грн. Це суттєво вплинуло на фінансування пенсій.
– У чому найбільше проявилася зміна структури надходжень?
– До війни ПДФО становив близько 60% зведеного бюджету, ПДВ та податок на прибуток – 9%, а рентні платежі – 7%. У місцевих бюджетах ПДФО займав до 75%, а решта формувалася за рахунок єдиного та майнових податків.
Сьогодні структура зовсім інша: 95% надходжень – це ПДФО. Причина – втрата бази оподаткування через окупацію земель, надр та нерухомості.
Особливо важливо: близько 70% ПДФО надходить від військовослужбовців, поліцейських і рятувальників. Ми вдячні їм і за службу, і за внесок у стабільність бюджету.
– Наскільки релокація бізнесу вплинула на податкові надходження?
– За понад три роки війни більше ніж 4 тисячі підприємств (це 13% від довоєнної кількості) перереєструвалися в інших регіонах.
Але значна частина компаній прагне залишатися і обліковуватися саме в Луганській податковій. Вони сумлінно сплачують податки, підтримуючи евакуйовані громади, школи, лікарні та інші важливі сфери.
При цьому наші платники стикаються з проблемами: відмови контрагентів у договорах, труднощі в тендерах, закриття рахунків у банках, складнощі з отриманням ліцензій. Податкова служба надає підтримку – консультації, допомогу з е-сервісами, оперативні відповіді. Ми хочемо бути сервісним, а не лише контролюючим органом.
– Які електронні сервіси стали найбільш затребуваними серед платників податків у 2025 році?
– Сьогодні, в умовах воєнного стану, цифрові інструменти стали справжнім ключем до податкової стабільності. Для підприємців Луганщини, які були змушені евакуюватися через російську агресію, використання електронних сервісів ДПС – це вже не просто зручність, а життєва необхідність.
Найбільш популярним серед платників залишається Електронний кабінет, через який подають звітність, отримують довідки й листуються з податковою. Він доступний як із комп’ютера, так і зі смартфона, і не потребує додаткових програм – достатньо доступу до Інтернету. У 2025 році понад 3,6 тисячі платників Луганщини скористалися ним для подання звітності, а ще майже 1,8 тисячі адмінпослуг надано в електронному форматі.
Не менш корисним є і ресурс ЗІР – Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, який дозволяє отримати відповіді на актуальні запитання, дізнатися про зміни у законодавстві чи скористатися податковим календарем.
Окремо хочу відзначити мобільний застосунок «Моя податкова». Він стає все більш популярним не як альтернатива, а як зручний інструмент для вирішення податкових питань «на ходу». Його головні переваги – цілодобова доступність, широкий функціонал (подання декларацій, запити про доходи, реєстрація волонтерів, перевірка чеків і акцизних марок, доступ до реєстрів), а також можливість одразу сплачувати податки завдяки інтеграції з платіжними системами.
– Багато наших читачів цікавляться новими можливостями Електронного кабінету. Що змінилося у 2025 року?
– Так, його можливості постійно оновлюються відповідно до змін у законодавстві та потреб користувачів. Це один із ключових принципів: сервіс має залишатися актуальним, зручним і ефективним. Нині в ньому реалізовано вже понад 130 електронних послуг для громадян і бізнесу.
У 2025 році з’явилися нові опції. Зокрема, інформацію про доходи фізичних осіб тепер можна переглядати помісячно, що значно зручніше для платників. Крім того, доступ до сервісу став можливим і через мобільний застосунок «Моя податкова».
Оновлено й форми звітності та заяв: для податку на нерухомість, єдиного податку, повідомлення про працевлаштування домашніх працівників і укладення гіг-контрактів.
Також введено нові формати сервісних документів, серед яких заява про об’єкти оподаткування (форма 20-ОПП), реєстрація чи анулювання платників ПДВ, запити на витяги й довідки з реєстрів.
Загалом курс на максимальну цифровізацію та зручність для користувача залишається незмінним. Варто зазначити, що ДПС першою серед органів влади приєдналася до проєкту «Пульс», де бізнес може оцінити взаємодію з держорганами.
Крім того, Електронний кабінет інтегрований з онлайн-платформою, що підтверджує відкритість до зворотного зв’язку та готовність адаптувати сервіси під потреби платників.
– Кіберзахист у воєнний час: що гарантує безпеку даних платників?
– Кібербезпека в Електронному кабінеті платника є одним із пріоритетів Державної податкової служби України.
Використовуються кваліфіковані електронні підписи, шифрування, резервування даних. Система працює відповідно до сучасних міжнародних стандартів.
Хочу дати просту, але дуже важливу пораду всім користувачам: завжди зберігайте свій ключ у безпечному місці, ніколи не передавайте його третім особам і регулярно оновлюйте паролі.
– Є приклади, коли цифровізація справді зменшила бюрократію?
– Так. Реєстрація ФОП тепер займає до години, а ТОВ – до доби, тоді як раніше це тривало до п’яти днів. Платникам більше не потрібно відвідувати податкову, стояти в чергах чи друкувати документи – усе робиться буквально в кілька кліків.
Так само довідки про доходи, звітність чи стан розрахунків з бюджетом сьогодні доступні онлайн, без необхідності звертатися до інспектора. Також у кабінеті можна перевірити актуальну інформацію про сплачені та нараховані суми без подання окремих запитів. Це значно зменшує бюрократичне навантаження.
– А як бути тим, хто не має достатніх цифрових навичок, зокрема літнім людям?
– Це справді проблема, адже за статистикою 85% людей віком 60 – 70 років не володіють достатніми цифровими навичками.
Щоб подолати такі бар’єри, ми адаптуємо інтерфейси, зокрема створюємо версії для людей із порушенням зору, організовуємо навчання через платформу «Освіта.Дія», а також надаємо підтримку через «гарячі лінії» й очні консультації адресою: м. Київ, бульв. Верховної Ради, 24-Б.
Податкова служба прагне, аби цифрові послуги були доступними для кожного.
– Як ви комунікуєте з бізнесом під час війни?
– Ми постійно проводимо консультації та надаємо роз’яснення. Працює Комунікаційна податкова платформа, де представники бізнес-спільноти й інститути громадянського суспільства можуть ставити запитання.
Також функціонують «гарячі лінії». Контакти «гарячих ліній» за напрямами діяльності відомства розміщені на сайті Головного управління ДПС у Луганській області. Онлайн-консультацію можна отримати через месенджер на сторінці Facebook.
Завжди долучаємося до проєкту «Діалог з бізнесом», ініційованого Президентом України, під час якого надаємо роз’яснення у межах податкового законодавства.
– Які заходи підтримки нині діють для малого бізнесу й ФОПів?
– Це спрощена система оподаткування, мораторій на перевірки, відстрочка звітності. Мобілізовані ФОПи звільнені від сплати податків і зборів на час служби.
Крім того, на рівні держави діють гранти, компенсації оренди та інші програми підтримки релокованого бізнесу, які дають можливість для продовження ведення господарської діяльності та сплати податків.
– Чому податкову іноді називають «каральним органом»?
– Така асоціація історично склалася через контрольні функції. Але наша мета – змінити підхід: ми прагнемо бути сервісом, партнером бізнесу.
Коли виявляємо порушення – обов’язково діємо в межах закону, але головний акцент робимо на превенції, роз’ясненнях і цифрових сервісах.
– Які пріоритети ставите на 2025-2026 роки?
– Стратегічні завдання ДПС зосереджені на трьох напрямах. По-перше, це подальша цифровізація сервісів, щоб усі податкові питання можна було вирішувати швидко й віддалено.
По-друге, побудова партнерських відносин із бізнесом, що означає консультації, роз’яснення та прозорі правила роботи.
І, по-третє, ефективний контроль за дотриманням законодавства, але з мінімальним тиском на сумлінних платників.
Окремий акцент тримаємо на підтримці платників Луганщини та створенні основи для відновлення економіки після перемоги.
– На вашу думку, яку роль податкова служба відіграє у відбудові країни?
– Податкова – це фінансовий фундамент. Без стабільних надходжень не буде відновлення. Завдання податкової служби – прозоре адміністрування податків, створення умов для інвестицій і розвитку бізнесу.
Ми прагнемо бути не лише контролером, а й рушієм економічного розвитку.
– Що найбільше змінилося у житті ваших працівників через війну?
– Багато хто втратив домівки, дехто вдруге – адже перша релокація була ще 2014 року. Найбільший виклик – житло й адаптація. Та попри всі труднощі, податківці Луганщини вірні присязі. Вдячна всім колегам за витримку, адаптивність і відданість справі.
