💛 Люди з великим серцем: Ірина Кулакова
Ірина Вікторівна Кулакова — інспекторка з кадрів, нині паспортистка комунального закладу «Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат».
Її життя назавжди змінилося у 2014 році, коли під час обстрілу Попасної незаконними збройними формуваннями вона втратила найрідніше — чоловіка та сина. Її син працював поруч із нею, відповідаючи за роботу харчоблоку.
Попри нестерпний біль, Ірина знайшла в собі сили жити — заради молодшого сина, який сьогодні навчається у військовому виші й готується захищати Україну.
Підтримка колег і відданість справі стали для неї опорою. Вона залишилася у своєму закладі, продовживши працювати поруч із тими, хто потребує турботи й уваги. Колектив став для неї другою родиною — разом вони пережили горе, не залишивши один одного наодинці з болем.
У березні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення, Ірина разом із колегами та підопічними була змушена евакуюватися до Чернівецької області.
Там вона одразу взяла на себе одне з найскладніших завдань — відновлення втрачених документів підопічних, які опинилися без жодних паперів після евакуації.
Цю роботу вона виконала з надзвичайною відповідальністю, терпінням і людяністю. Для Ірини допомагати іншим — не обов’язок, а поклик серця справжньої людини.
Її історія — це приклад мужності, доброти та безмежної відданості своїй справі.
Ірина Кулакова довела, що навіть після найважчих втрат можна залишитися людиною, яка несе світло іншим.
«Допомагати іншим — це не робота. Це спосіб жити», — каже Ірина.