На захист Батьківщини він став ще у 2014 році, коли росіяни почали захоплювати населені пункти його рідної Луганщини.
Після закінчення навчального закладу системи МВС, почав роботу на посаді оперативника карного розшуку. Молодий офіцер збирав доказову базу на бойовиків нзф та їх пособників, ніс службу на блокпосту поблизу Стукалової балки.
Із початком повномасштабного вторгнення Січень освоїв професію вибухотехніка та продовжив службу у зведених загонах поліції в найгарячіших районах Луганської та Донецької областей.
У лютому 2024 року, коли армія рф здійснила масований авіаційний обстріл Куп’янська, поліцейські одними із перших прибули на допомогу місцевим мешканцям. Тоді правоохоронці врятували життя літній жінці, яка опинилася під уламками власної оселі.
«Наша робота – не лише розмінування. Це, до прикладу, ліквідація наслідків після обстрілів. З-під завалів ми дістаємо людей та надаємо їм домедичну допомогу, а потім доправляємо постраждалих до лікарні», – зазначає він.
Квітень. Той самий Куп’янськ. росіяни намагалися знищити вузол зв’язку, який забезпечував мобільний сигнал на іншому кінці міста, але ворожий дрон не здетонував та застряг на верхівці даху.
«Ситуація була вкрай ризикована. Але враховуючи важливість мобільного зв’язку в таких обставинах, часу на острахи не залишалося, потрібно було діяти швидко», – згадує боєць. Вибухотехніки знешкодили дрон та допомогли відновити роботу вузла зв’язку, а відтак громадяни змогли звернутися по допомогу щодо евакуації з лівого берега Куп’янська.
Березень 2025-го – баражуючий боєприпас впав біля гуманітарного штабу в селі Кіндрашівка. Оцінивши ситуацію, Січень разом з колегами спочатку організував евакуацію цивільних, а потім разом із командою знешкодив боєприпас. Штаб продовжив роботу. Люди лишилися у безпеці.
«І так щодня: під ногами – міни, над головою – FPV-дрони, працює арта. Але для того ми й тут – приймаємо виклики та захищаємо нашу Батьківщину. Попереду повне розмінування кожного куточка української землі. Саме цього моменту я чекаю», – поділився поліцейський.
Січень мріє повернутися до рідної Луганщини. Очистити її від ворожих мін і снарядів. Повернути туди життя.
«Мій рідний дім захоплений окупантами, усіяний ворожими боєприпасами. Страшно побачити знищені вщент міста, де пройшло моє дитинство, де я був закоханий. Вони вкрали наше щасливе життя, але ніколи не заберуть наші силу і волю», – упевнений Січень.
https://npu.gov.ua/news/poriatunok-liudei-ta-rozminuvannia-deokupovanoi…