17 липня 2025 року виповнюється п’ять років із моменту, коли Верховна Рада України ухвалила історичне рішення про утворення та ліквідацію районів. Цим рішенням було започатковано нову епоху в територіальній організації влади – остаточно завершено перехід від застарілого, неефективного районного поділу до сучасної, логічної і функціональної системи.
Замість 490 районів – 136. Реформа адміністративно-територіального устрою не обмежилась лише зменшенням кількості районів. Йдеться про зміну філософії управління – замість роздрібнених структур, не здатних ефективно діяти, створено потужні адміністративні осередки, здатні самостійно ухвалювати рішення, управляти ресурсами та відповідати за розвиток територій.
Новий устрій пройшов суворе випробування – повномасштабне вторгнення російської федерації у 2022 році. Саме громади, укрупнені та укріплені внаслідок реформи, стали основою для мобілізації, гуманітарної допомоги, волонтерського руху та координації між органами влади.
У місцях, де раніше були фрагментовані ради без повноважень, з’явилися ефективні управлінські структури, які змогли оперативно реагувати на нові виклики та підтримувати людей у критичних умовах.
Фахівці та уряд визнають: реформа ще не завершена. Війна значно змінила карту країни – як фізично, так і в сенсі потреб. Зруйновані населені пункти, внутрішньо переміщені особи, нові соціальні та інфраструктурні запити – все це потребує адаптації системи управління.
Попереду – перегляд критеріїв спроможності громад, моніторинг ефективності новостворених районів, уточнення механізмів взаємодії влади різних рівнів, а також інтеграція деокупованих територій у нову управлінську систему.
Вже 21 липня в Україні відбудеться Національний діалог «5 років новому територіальному устрою України – виклики, стратегічні пріоритети, трансформація». Захід збере представників органів влади, експертів, керівників громад та міжнародних партнерів, щоб оцінити здобутки реформи, виявити слабкі місця та напрацювати стратегії подальшого розвитку.
У фокусі обговорення – безпека, спроможність, сталість та розвиток. Головне питання – як зберегти досягнення реформи і водночас адаптувати її до нових реалій.
П’ятиріччя нового адміністративно-територіального устрою – це не лише підсумок великої зміни, а й точка для нового старту. Реформа довела свою життєздатність у найскладніших умовах. Тепер вона потребує стратегічного оновлення – через діалог, аналіз і спільну відповідальність.