В Україні вже понад три десятиліття тривають дискусії про необхідність державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. З часу відновлення місцевого самоврядування (1990) і ухвалення Конституції (1996) у правовому полі України існує норма, яка дозволяє зупиняти рішення органів місцевого самоврядування, якщо вони суперечать Конституції або законам. Але й досі не визначено, хто саме має здійснювати цей нагляд і яким чином.
У новій аналітичній статті директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук пояснює, чому це питання не лише правове, а й стратегічне – особливо в контексті підготовки України до членства в Європейському Союзі.
Європейський контекст
План дій між Україною та ЄС прямо передбачає створення правових основ для адміністративного нагляду за рішеннями місцевого самоврядування – згідно з принципами, визначеними Європейською хартією місцевого самоврядування. Відповідні зміни мали бути ухвалені ще у першому кварталі 2025 року. Без цього, як зазначає автор, «євроінтеграційний рух може уповільнитися, а частину фінансової допомоги (до 1,5 млрд євро) буде втрачено».
Європейська хартія – не забороняє, а регламентує нагляд
Часто керівники громад виступають проти запровадження нагляду, вважаючи його втручанням у самостійність. Проте стаття 8 Хартії чітко передбачає можливість адміністративного нагляду – виключно на предмет законності, а також за належним виконанням делегованих державою повноважень. Саме це і є європейською нормою, яку мають імплементувати всі країни Ради Європи.
Конституційна основа – вже є
Конституція України (ст. 144 і 119) фактично містить правові підстави для запровадження такого механізму:
рішення органів місцевого самоврядування можуть бути зупинені, якщо вони суперечать законам;
місцеві державні адміністрації мають забезпечувати законність на відповідній території.
Залишається лише ухвалити закон, який визначить процедури та повноваження.
Чому це потрібно громадам
Як наголошує Анатолій Ткачук, контроль за законністю – це не обмеження самоврядування, а захист прав громадян і стабільності держави. Адже без законних рішень немає правової довіри, а без довіри – немає інвестицій, розвитку й згуртованості.
«Відсутність нагляду може призвести до появи «самоврядних феодів» або навіть локальних республік, що ставить під загрозу суверенність держави», – підкреслює експерт.
Міфи і реальність
В Україні поширюються міфи про те, що нібито нагляд над законністю рішень органів місцевого самоврядування здійснюють 26 державних органів. Туди включені не тільки Верховна Рада України, а й Генштаб. Це – поширений міф, який гальмує прийняття потрібних рішень.
Насправді, жоден орган державної влади сьогодні не наділений правом нагляду над законністю рішень органів місцевого самоврядування і не має загального права скасовувати чи зупиняти рішення рад, виконкомів чи голів поза судовим порядком.