Державний архів Луганської області – установа, що здійснює зберігання, облік, охорону та популяризацію архівних документів, які відображають історію рідного краю, його соціальні, політичні та культурні трансформації.
Після окупації Луганська у 2014 році, Держархів на деякий час було релоковано до Сватового, а після – до Сіверськодонецька. У 2022-му – до Дніпра, де наразі підрозділ продовжує функціонувати.
Літопис Державного архіву Луганської області починається з того моменту, коли було ліквідовано Донецький губернський архів й утворено на його місці три окружних архівних управління. Таке рішення ухвалили 10 червня 1925 року.
А вже за три місяці на Луганщині було започатковано діяльність двох окружних архівних управлінь. 10 вересня розпочало роботу Луганське окружне архівне управління, а 30 вересня – Старобільське.
Під час Другої світової війни область втратила 4 151 архівний фонд – це 1 019 948 одиниць зберігання. Після війни важливою стала робота зі збору свідчень – було задокументовано понад 4,5 тис. спогадів репатріантів і 907 спогадів тих, хто залишався на окупованій території.
У 1975 році у Луганську почалося будівництво спеціальної будівлі для архіву, розрахованої на два мільйони справ. Переміщення відбулося восени 1985 року. На той час архів вже накопичив значний масив документів – 2 317 фондів на 199 602 од. зб.
Розпад радянського союзу відкрив шлях до глибокої демократизації архівної галузі. Архіви стали не лише сховищами документів, а й осередками дослідницької, правозахисної та культурно-просвітницької діяльності.
У період 1993-1998 років до Державного архіву Луганської області від Управління Служби безпеки України по Луганській області надійшли фільтраційні справи військовополонених, вивезених до Німеччини у роки Другої світової війни, – загалом 59 241 справа за 1941-1946 роки. До цього масиву додалися 115 справ фільтраційних карток та 113 справ з додатками до них.
Крім цього, на зберігання були передані 13 724 карні справи за 1919-1950 роки щодо осіб, яких засудили, а потім реабілітували. Це дало потужний поштовх до активізації наукових досліджень у регіоні та розгортання роботи над багатотомним проєктом «Реабілітовані історією».
У 2007-2008 роках архівісти Державного архіву Луганської області провели масштабне дослідження актів цивільного стану про смерть за 1932-1933 роки. Вдалося встановити імена понад 30 тисяч людей, які загинули від голоду на Луганщині. Ці дані увійшли до «Національної книги пам’яті жертв Голодомору».
На 1 січня 2014 року у фондах архіву налічувалося 1 654 424 од. зб.
Упродовж восьми років після переміщення Державний архів Луганської області здійснив масштабну відновлювальну та організаційну роботу, спрямовану на відновлення функціонування установи в нових умовах. Було облаштовано архівосховища сучасним стелажним обладнанням, забезпечено першочергове прийняття документів (майже 14 тис. од. зб.).
Станом на 24 лютого 2022 року в Державному архіві зберігалося 327 фондів загальним обсягом 34 836 од. зб. Значна увага приділялася також цифровій трансформації архівної справи. Було оцифровано 7518 од. зб., виготовлено 733 115 цифрових копій, з них 411 архівних описів.
Усі ці складні процеси – від релокації до відновлення повноцінної роботи в нових умовах – відбувалися під керівництвом Катерини Безгинської, яка на той час очолювала архів, а з 2019 року курує його діяльністю на посаді заступниці голови облдержадміністрації.
Після 24 лютого 2022 року із Сіверськодонецька було евакуйовано в безпечні регіони України 277 фондів у загальній кількості 25 738 од. зб.
Від моменту відновлення роботи після релокації і до сьогодні оцифровано понад 3 168 одиниць зберігання, а кількість виготовлених цифрових копій сягнула 308 324.
Нагадаємо, що Державний архів Луганської області започаткував проєкт «Луганщина у полум’ї повномасштабної війни». У межах цього проєкту вже зібрано 271 свідчення очевидців, 8 954 фотографії та 1 589 відеоматеріалів.