Бронзовому призеру Ігор Нескорених Денису Смольнікову зі Сватового Президент України вручив орден «За мужність» ІІІ ступеня

15 січня 2026, 09:14
Бронзовому призеру Ігор Нескорених Денису Смольнікову зі Сватового Президент України вручив орден «За мужність» ІІІ ступеня

Глава держави Володимир Зеленський зустрівся з українськими ветеранами й ветеранками – переможцями та учасниками Ігор Нескорених (Invictus Games) і відзначив їх державними нагородами.

Серед них і Денис Смольніков зі Сватового. У складі збірної України з волейболу сидячи у лютому 2025 року він здобув бронзову нагороду на Іграх Нескорених у Канаді.

На груповому етапі наша команда почергово обіграла Францію та Німеччину, у півфіналі поступилася бразильцям, а у матчі за третє місце перемогла представників Великої Британії.

Згідно з Указом Глави держави № 42/2026 від 12 січня 2026 року, члена національної збірної команди України на міжнародних спортивних змаганнях «Ігри Нескорених» Дениса Смольнікова відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Денис Смольніков народився у Сватовому, з 11-ти років виховувався у місцевому інтернаті. У професійному училищі навчався на фахівця з трактороремонтних робіт. Потім у Старобільську обрав спеціальність ветеринара. Вступив до луганського вишу, проте через війну, що почалася у 2014 році, був змушений залишити навчання.

У 2016 році Денис підписав контракт із ЗСУ та став бойовим медиком у 53-й окремій механізованій бригаді, прослужив три роки. Влаштувався до спецпідрозділу У Києві. Однак у лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, без вагань знову став на захист країни – був санінструктором батальйону в 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.

Під час боїв за Бахмут Денис отримав серйозне поранення. В нього були перелом хребта, вісьмох ребер, рвана рана ноги, пошкоджені нирки, печінка, легені та рвана рана підборіддя. А ще – струс головного мозку тяжкої стадії.

Після лікування та тривалої реабілітації Денис повернувся на службу, пів року воював на Вугледарському напрямку. Однак через стан здоров'я йому довелося остаточно залишити військо.