Відсутність звичного середовища та розосередження мешканців громади по різних регіонах України вимагали від Старобільської МВА нових рішень. У відповідь на виклики війни культура стала одним із ключових інструментів підтримки людей і збереження цілісності громади.
Сьогодні культурна діяльність будується за принципом доступності та гнучкості – через поєднання офлайн-форматів у гуманітарних штабах і онлайн-ініціатив, що дозволяє підтримувати постійний зв’язок із мешканцями незалежно від їхнього місця перебування.
ПІДТРИМКА ЧЕРЕЗ КУЛЬТУРУ: ФОКУС НА ЛЮДЯХ
Ключовим напрямом роботи є створення середовища, у якому люди можуть відновлювати соціальні зв’язки та емоційну рівновагу. Особливу роль у цьому відіграють гуманітарні штаби, зокрема у Львові, де регулярно організовуються культурні та освітні заходи.
Бібліотечний простір став одним із важливих інструментів такої роботи. Двічі на тиждень внутрішньо переміщені особи можуть користуватися книжковим фондом, брати участь у заняттях із дітьми та долучатися до культурних ініціатив.
Фонд системно поповнюється, зокрема завдяки участі у програмі Українського ПЕН «Незламні бібліотеки», у межах якої громада отримала нові книжки для дітей і дорослих.
Додатковим ресурсом стали книжкові надходження від Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки, а також підтримка письменників-земляків, які передають власні видання. Такий формат дозволяє поєднати доступ до літератури з живою комунікацією та культурним обміном.
ДІТИ І МОЛОДЬ: ОСВІТА, ТВОРЧІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ
Окремий акцент зроблено на роботі з дітьми та молоддю. Через творчі заняття, майстер-класи, інтерактивні ігри та арт-терапевтичні зустрічі формується простір, у якому діти можуть адаптуватися до нових умов.
Творчість у цьому випадку виконує практичну функцію – допомагає знижувати рівень тривожності, формувати відчуття безпеки та підтримувати емоційну стійкість. Участь у таких заходах беруть, зокрема, учні Лиманського ліцею та вихованці дитячо-юнацького клубу «Орля».
З початку року культурно-терапевтичними ініціативами охоплено понад 150 осіб, що свідчить про стабільний попит на такі формати підтримки.
ІСТОРІЯ ТА ПАМ’ЯТЬ ЯК ОСНОВА ІДЕНТИЧНОСТІ
Паралельно громада системно працює у напрямі національно-патріотичного виховання. Проводяться лекції, тематичні зустрічі, круглі столи, заходи до державних і пам’ятних дат, а також участь у всеукраїнських ініціативах.
Важливе місце посідають історико-просвітницькі заходи. Зокрема, круглий стіл з питань історичного краєзнавства та тематичний захід «Шлях до незалежності через призму історії Луганщини» стали платформою для обговорення ролі історії у формуванні сучасної ідентичності.
Громада також долучається до міжрегіональних і всеукраїнських подій. Участь у фестивалі «Дике поле. Шлях до Європи» дозволила представити історичні дослідження Старобільщини на ширшому рівні.
НЕМАТЕРІАЛЬНА СПАДЩИНА: ЗБЕРЕГТИ І ПЕРЕДАТИ
Окремий напрям діяльності – робота з нематеріальною культурною спадщиною. До обласного переліку включено обрядове дійство «Закладчина», що відображає традиції будівництва житла на Старобільщині.
Паралельно ведеться популяризація традицій травництва, які вже були представлені на всеукраїнських культурних майданчиках.
З дітьми та молоддю проводяться тематичні заняття, присвячені культурній спадщині, що забезпечує передачу знань між поколіннями. У співпраці з іншими громадами організовуються онлайн-презентації, під час яких учасники діляться знаннями про традиційні страви, лікарські рослини та обрядові практики.
Такий підхід дозволяє не лише зберігати культурні елементи, а й адаптувати їх до сучасних форматів.
КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВА ВІДНОВЛЕННЯ
Досвід Старобільської громади демонструє, що культура в умовах війни виконує системну функцію – об’єднує людей, підтримує їх у складних обставинах і формує основу для майбутнього відновлення.
«Ми свідомо робимо акцент на культурі як інструменті єднання. Навіть у релокації важливо, щоб люди відчували зв’язок із громадою, мали можливість спілкуватися, розвиватися та передавати свої традиції дітям. Саме це дозволяє зберегти цілісність громади і формує підґрунтя для її відновлення», – зазначає начальник Старобільської міської військової адміністрації Яна Литвинова.
Через поєднання традицій і сучасних підходів громада зберігає власну ідентичність і водночас адаптується до нових умов. Сформована модель культурної роботи підтверджує, що навіть за відсутності звичних інституцій культура може залишатися живою – через людей, їхню взаємодію та спільні цінності.
