У межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» знайомимся з діяльністю Троїцької селищної військової адміністрації, яка відмовилася від створення власних структур у релокації та обрала шлях інтеграції в уже наявні мережі.
За словами начальниці Троїцької СВА Зої Акунєєвої, головний принцип громади – раціональне використання ресурсів через партнерства.
«Ми інтегруємо своїх вузькопрофільних фахівців у мережу гуманітарних хабів Луганщини», – зазначає вона.
МАРАФОН «РЕСУРСНА ГРОМАДА» ТА «РЮКЗАК ВІДНОВЛЕННЯ»
У межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Троїцька СВА реалізує масштабний марафон «Ресурсна громада» разом із партнерами – Вишнівською громадою Волинської області.
Співпраця, яка розпочалася ще в жовтні 2024 року, тепер включає щотижневу практичну роботу за напрямом «Освіта, діти та молодь».
У квітні 2026 року громади зосередилися на чотирьох ключових етапах: професійна стійкість (техніки емоційного розвантаження для соціальних працівників), обмін експертизою (формат «живої бібліотеки» з передачею алгоритмів соціального супроводу), робота з молоддю (онлайн-тренінги з правової грамотності та цифрової безпеки) та розвиток сімейних форм виховання (спільне напрацювання кейсів створення патронатних сімей та ДБСТ).
До цих ініціатив також долучилися підрозділи Дубов'язівської громади Сумської області.
Однак найважливішим результатом партнерства стала логістична підтримка.
«Головний критерій успіху – коли наш ветеран отримує дистанційну підтримку через спільний проєкт, або коли переселенець отримує паспорт у Дніпрі від нашого адміністратора. Це і є результат. Ми працюємо пліч-о-пліч з усіма громадами Луганщини та приймаючими територіями, щоб кожна людина відчувала: рідна громада поруч, незалежно від кілометрів», – каже спікер.
Системна інтеграція в мережу хабів, розвиток молодіжних просторів та стратегічне партнерство з Волинню дозволяють Троїцькій громаді не лише підтримувати своїх мешканців сьогодні, а й готуватися до повернення та відновлення.
ГЕОГРАФІЯ ПРИСУТНОСТІ: ВІД КИЄВА ДО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА
Троїцька громада розбудувала мережу точок доступу до послуг у шести регіонах України. У Києві та Ірпені на базі хабів Нижньодуванської, Марківської та Лозно-Олександрівської адміністрацій працюють лікарі КНП «Троїцький ЦПМСД».
Сімейна лікарка також приймає в Рівному. У Дніпрі та Івано-Франківську облаштовано точки доступу до державних послуг. У хабах Кремінської та Айдарської адміністрацій працюють адміністратори ЦНАПу, спеціаліст із соціальних питань та начальник відділу освіти, молоді та спорту.
У Сумах на базі Новоайдарського хабу забезпечуються профільні консультації з питань ЖКГ та архітектури. У Полтаві, на базі хабу Гірської громади, діє медсестринський пост та надаються соціальні послуги.
ЖИВИЙ ПРОСТІР ЗАМІСТЬ КАБІНЕТУ: ХАРКІВ І ДНІПРО ЯК ЦЕНТРИ ТЯЖІННЯ
Найбільша кількість мешканців Троїцької громади зосереджена в Харкові та Дніпрі, тому саме ці міста стали головними центрами підтримки. У Харкові облаштовано власний простір, де спеціалісти проводять творчі заняття та надають консультації сім'ям у складних життєвих обставинах.
Аналогічний осередок діє в Дніпрі на базі гуманітарного хабу Кремінської громади. Тут ключову роль відіграє Молодіжна рада Троїцької громади, яка організовує тематичні зустрічі, майстер-класи та години спілкування.
«Для нас важливо, щоб ці локації були живим простором, де мешканці Троїцького знаходять підтримку та зберігають зв'язок із громадою», – розповідає Зоя Акунєєва.
Досвід Троїцької громади показує, що ефективна модель співпраці може будуватися без створення власної інфраструктури в кожній точці присутності. Інтеграція у мережу партнерів дозволяє забезпечити доступ до послуг, зберегти ресурси та водночас підготуватися до відновлення.
